У Китаї розкрили секрет збереження 2000-річних малюнків: у складі була людська кров
Джерело: IFLScience
У Китаї дослідники з’ясували, чому наскельні малюнки в долині річки Цзоцзян змогли зберегти яскравий червоний колір протягом приблизно 2 тисяч років, попри вологий мусонний клімат. Аналіз показав, що давні художники могли використовувати людську кров як один із компонентів суміші, яка допомагала пігменту міцно з’єднуватися з вапняковою скелею.
Йдеться про наскельне мистецтво Хуашань у культурному ландшафті долини Цзоцзян. Малюнки створили представники культури Лоюе приблизно 2600-1900 років тому. Серед зображень є вагітні жінки, сцени статевого акту та чоловічі статеві органи. Дослідники припускають, що вони могли бути пов’язані з давніми обрядами та культом родючості.
Особливу увагу науковців давно привертало те, наскільки добре збереглися малюнки, розташовані просто неба. Протягом століть вони зазнавали впливу високої вологості та сильних сезонних дощів, однак значна частина червоного пігменту залишилася на скелях.
Щоб встановити, яким чином виготовляли фарбу, науковці провели низку хімічних аналізів зразків із наскельних малюнків. Пігмент виявився настільки міцно з’єднаним із поверхнею, що частину матеріалу для дослідження довелося відбирати за допомогою електродриля.
Аналіз показав, що зображення наносили у два етапи. Спочатку на скелю накладали спеціальний ґрунтовий шар. Його виготовляли з кількох компонентів, серед яких були тваринні кістки, пташиний послід, вапняк і мушлі. Їх нагрівали, отримуючи суміш, що містила фосфат кальцію та негашене вапно.
Після цього до суміші додавали воду та кров. У результаті утворювався рідкий розчин, який наносили безпосередньо на поверхню вапнякової скелі.
Коли цей шар починав підсихати, поверх нього наносили червоний пігмент. Його виготовляли з місцевої глини з високим вмістом оксиду заліза, який і забезпечував характерне забарвлення малюнків.
Науковці вважають, що ключову роль у збереженні зображень відіграли саме білки крові. Вони сприяли процесу біомінералізації карбонату кальцію у зв’язувальному шарі. Завдяки цьому нанесена суміш поступово ставала за своїми властивостями схожою на сам вапняк, на якому були створені малюнки.
Дрібні частинки червоного пігменту виявлялися фактично замкненими всередині утвореного шару карбонату кальцію та міцно з’єднувалися зі скелею. Це, на думку дослідників, і дозволило зображенням витримати тисячоліття впливу вологи та дощів.
Окремо науковці проаналізували походження крові, яку виявили у зв’язувальному шарі. На одній із досліджених ділянок вона на 97-99% виявилася людською. Решта 1-3% походила від кількох видів травоїдних тварин.
В іншому зразку співвідношення було іншим: близько 61% становила людська кров, а ще 39% – кров великої рогатої худоби.
Подальший аналіз людської крові дав дослідникам ще одну підказку щодо того, хто міг бути її донором. У зразках виявили білок, індукований пролактином, а також лактоферин. Зазвичай їхня кількість у людському організмі невелика, однак рівень цих білків значно підвищується у жінок на пізніх термінах вагітності та в період грудного вигодовування.
У поєднанні із сюжетами самих наскельних малюнків це дозволило науковцям припустити, що кров могли отримувати від жінок під час або невдовзі після пологів. Дослідники пов’язують це з можливими обрядами родючості у культурі Лоюе.
Вони також зазначають, що суспільство Лоюе, ймовірно, мало матріархальні риси, а його представники займалися рибальством, полюванням і збиральництвом. Саме тому присутність крові вагітних або породіль у матеріалі для малюнків могла мати не лише практичне, а й ритуальне значення.
Таким чином, за висновками дослідників, хороша збереженість наскельного мистецтва Хуашань могла бути результатом складної технології, яка поєднувала мінеральні компоненти, місцевий червоний пігмент і кров. Саме така суміш дозволила фарбі фактично стати частиною поверхні вапнякової скелі.
Результати дослідження опублікували в науковому виданні Journal of Archaeological Science.
- Археологи виявили в Індонезії вицвілий відбиток руки, який може бути найдавнішим відомим зразком наскельного мистецтва у світі. За оцінками дослідників, його створили щонайменше 67 800 років тому.
Два концерти репера Ye, раніше відомого як Каньє Вест, які мали пройти 10 і 11 жовтня на Gazprom Arena у Санкт-Петербурзі, офіційно скасували.
У США 71-річного Дугласа Стюарта Картера звільнили під заставу після 41 року в камері смертників. Його засудили за вбивство жінки у штаті Юта, однак новий аналіз ДНК не пов’язав чоловіка зі слідами, знайденими на місці злочину.
За даними об’єднаної гідрометеорологічної станції Київ середньомісячна температура повітря у вересні становила +16,3°С, що вище кліматичної норми на 1,4℃.
Під час бойового вильоту 1 жовтня загинув капітан Марат Мамбетов – командир ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва». Його МіГ-29 був уражений російською ракетою.
Українські комп’ютери, ракетні технології та найбільший у світі декаметровий радіотелескоп — лише частина розробок вітчизняних науковців. Після удару по НАН і заяв Безуглої згадуємо, чого досягла українська наука.