Один з підозрюваних в атаці дронів на аеропорт Лейпцига пов’язаний із ГРУ РФ
Джерело: Welt
Німецькі слідчі встановили двох ймовірних виконавців атаки дронів на аеропорт Лейпцига. Німецькі спецслужби встановили, що операцію, метою якої був підрив українського транспортного літака, ймовірно, організував співробітник головного управління генерального штабу ЗС РФ.
За інформацією німецьких органів безпеки, головними підозрюваними у справі є громадянин Білорусі Андрій Ка. та росіянин Олег Ле. За версією слідства, другий займався підготовкою та логістикою атаки. Саме його німецькі органи безпеки пов’язують із ГРУ РФ.
Слідчі встановили, що Ле. потрапив до Німеччини через Туреччину. Він прилетів до аеропорту Берлін-Бранденбург, а згодом залишив країну через той самий аеропорт, вилетівши до Сербії. Зараз чоловік знову перебуває в Росії.
Німецькі слідчі ще під час його в’їзду знали про можливий зв’язок росіянина з колами ГРУ. Однак після прибуття до країни за ним не встановили спостереження.
Вибухівку до Німеччини, ймовірно, могли доправити через Болгарію та Сербію. Слідчі вважають, що її перевозили у прихованих порожнинах вантажівок, після чого залишали у схованках, облаштованих у землі. На підозрюваних правоохоронці вийшли, зокрема, завдяки слідам ДНК, виявленим на конструкції антени, яку використовували для керування безпілотниками.
Для атаки, за даними слідства, планували використати три дрони. Два з них, як вважається, були знищені ще під час зльоту. Чому це сталося, наразі невідомо. Третій безпілотник досяг літака “Антонов”, але вибух не стався. Слідчі вважають, що загалом планувалося використати близько 1,8 кг вибухової речовини Semtex. При цьому літак, який був ціллю атаки, мав близько 25 тисяч літрів керосину. На їхню думку, у разі спрацювання заряду міг статися потужний вибух, який призвів би до руйнування частини аеропорту.
Журналісти отримали також раніше не оприлюднені записи з камер відеоспостереження. На них видно дрон, який лежить безпосередньо поруч із літаком “Антонов”. За даними слідчих, вибухівку заховали у консервній банці з-під овочів. Заряд не вибухнув через те, що детонатор не спрацював.
Сліди ДНК, які привели до другого підозрюваного, виявили на одному з дронів, усередині бляшанки, наповненої вибухівкою, й на антені, прикріпленій до дерева поблизу аеропорту, ймовірно, для посилення сигналів для мобільних дронів. Порівняння слідів з європейськими базами даних дало збіги в Литві та Фінляндії. Підозрюваний, який також має російський паспорт, в’їхав до Німеччини за італійською туристичною візою. За офіційною інформацією, документ був виданий в італійському посольстві в Мінську наприкінці квітня.
Як зазначає видання, саме зібрані дані дали підстави міністру закордонних справ Йоганну Вадефулю та міністру внутрішніх справ Александеру Добріндту заявити про причетність Росії до атаки.
- Фракція партії “Зелені” у Бундестазі закликала терміново скликати Раду національної безпеки після інциденту з оснащеним вибухівкою дроном в аеропорту Лейпцига.
- В ніч на 5 серпня на посадковій смузі в аеропорту Лейпцига знайшли невідомий об’єкт. Він перебував у безпосередній близькості від українського вантажного літака Ан-124.
- У німецькому місті Мехерніх зафіксували польоти дронів. Тут знаходиться підземний об’єкт з високим рівнем безпеки на глибині 130 метрів з розміщеним складом площею 30 000 квадратних метрів. Там зберігається обладнання та запчастини для військової техніки. Це ключовий елемент логістичної мережі Збройних сил Німеччини.
Канада надасть 757 млн канадських доларів через ЄБРР на екстрені закупівлі природного газу та створення надійних стратегічних запасів палива напередодні зими.
Міністр економіки Олександр Кравченко розповів про плани створити страховий фонд для допомоги бізнесу після російських атак. Щоб наповнити його, уряд хоче збільшити податок на додану вартість (ПДВ) на 1%.
Німецькі слідчі встановили двох ймовірних виконавців атаки дронів на аеропорт Лейпцига. Одного з них пов’язують із російським ГРУ.
У ніч на 12 вересня російські окупанти втретє за місяць завдали удару по потужностях “Запоріжсталі”. Є постраждалі.
За перше півріччя 2026 року чистий збиток групи “КамАЗ” сягнув 253 млн доларів, а із другої половини 2024 року компанія накопичила вже 786 млн доларів збитків.