Франція готує резолюцію Радбезу ООН щодо безпеки Ормузької протоки
Джерело: Reuters.
Франція у координації зі Сполученими Штатами почала готувати нову резолюцію Ради Безпеки ООН щодо створення міжнародної місії для відновлення безпечного руху суден через Ормузьку протоку. Ініціатива з’явилася після переговорів президента Франції Емманюеля Макрона і президента США Дональда Трампа, які зустрілися в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.
“Ми обговорили кілька варіантів. У найближчі години ми працюватимемо над дипломатичними рішеннями, які могли б навіть без всеосяжної угоди дозволити більшій кількості контейнеровозів і нафтових танкерів проходити через протоку”, – заявив Макрон після зустрічі.
За словами дипломатів, Париж хоче найближчим часом передати членам Радбезу проєкт документа. Його ключовою ідеєю має стати відокремлення питання безпеки Ормузької протоки від ширшого конфлікту навколо Ірану.
Замість звинувачень на адресу Тегерана Франція пропонує зробити акцент на спільному інтересі всіх держав – свободі навігації, стабільності міжнародної торгівлі та безперебійному доступі до енергоресурсів. Країни ООН могли б координувати захист комерційного судноплавства без наступальних дій проти Ірану.
“Франція хоче працювати з американцями та своїми партнерами над резолюцією Ради Безпеки, яка гарантуватиме свободу навігації в Ормузькій протоці”, – заявило французьке дипломатичне джерело.
Подібну ініціативу Париж уже намагався просунути навесні, однак тоді домовленості досягти не вдалося. Росія та Китай, які мають право вето в Радбезі, висловлювали занепокоєння, що запропонований текст був спрямований проти Ірану.
Тепер французька сторона розраховує на ширшу підтримку через наслідки тривалого обмеження судноплавства для світових енергетичних ринків. Ормузька протока до нинішньої кризи забезпечувала проходження близько п’ятої частини світових поставок нафти й газу.
Додатковим фактором стала нестабільність навколо Баб-ель-Мандебської протоки через бойові дії в Ємені. У Парижі вважають, що одночасні ризики для двох стратегічних морських маршрутів можуть допомогти переконати членів Радбезу підтримати компромісний варіант.
Ще в липні Франція та Німеччина заявляли про готовність підтримати багатонаціональну місію для відновлення свободи судноплавства через Ормуз після створення відповідних умов безпеки.
- Сполучені Штати відмовили у візах частині делегації президента Ірану Масуда Пезешкіана, яка мала прибути до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Серед тих, хто не отримав дозволу на в’їзд, – представники його комунікаційної команди.
- Генеральна асамблея ООН дозволила президенту Палестини Махмуду Аббасу виступити перед світовими лідерами дистанційно після того, як США вдруге поспіль відмовили йому у візі для поїздки до Нью-Йорка. Рішення підтримали 152 держави
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Петро Порошенко запропонував перерозподілити у проєкті державного бюджету на 2027 рік щонайменше 500 млрд грн на користь Сил оборони. Серед його пропозицій – скорочення низки цивільних програм, індексація грошового забезпечення військових і передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам.
Уряд Японії має намір вивчити можливе використання людиноподібних роботів в оборонному секторі для виконання у тилу завдань з охорони баз або транспортування вантажів.
Винищувач F-16, приписаний до американської авіабази Шпангдалем на заході Німеччини, зазнав аварії у вівторок.
Литва підготувала плани евакуації населення на випадок різкого погіршення безпекової ситуації, зокрема потенційної атаки з боку Росії. Прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс наголосив, що ці заходи не означають наміру відступати – у разі нападу країна чинитиме опір.