Ексзаступник генсека ООН заявив, що організація «скотилася до неактуальності»
Джерело: Al Arabiya.
Колишній заступник генерального секретаря ООН Марк Маллоч-Браун різко оцінив нинішній стан організації, заявивши, що вона втратила значну частину свого міжнародного впливу. За його словами, причиною стали не лише поглиблення геополітичних розколів і численні війни, а й проблеми з керівництвом та нездатність демонструвати відчутні результати.
Варто зазначнити, що його коментарі пролунали на тлі завершення другого терміну Антоніу Гутерреша, який залишить посаду генсека наприкінці 2026 року. 22 вересня він востаннє виступив перед Генеральною асамблеєю як чинний очільник ООН і сам визнав, що світові розколи за останнє десятиліття лише поглибилися, а міжнародне право та механізми колективної безпеки опинилися під дедалі більшим тиском.
Маллоч-Браун вважає, що Гутерреш упродовж десяти років намагався стримати цей процес, однак світ став ще більш фрагментованим. Він звернув увагу на збільшення кількості міждержавних конфліктів, кліматичну кризу та падіння довіри не лише до ООН, а й до урядів і міжнародних інституцій загалом.
“ООН скотилася до неактуальності не лише через геополітику, а й через зрештою розчаровуюче лідерство”, – заявив він в інтерв’ю Al Arabiya English.
На його думку, проблема полягає і в тому, що суспільство дедалі частіше не бачить зв’язку між значними витратами на міжнародні структури та конкретними змінами у власному житті.
“Покажіть результат – і тоді зможете обґрунтувати потребу в додаткових ресурсах”, – сказав Маллоч-Браун.
Для наступного генсека він запропонував тактику “100-денного ривка”. Йдеться про те, щоб на початку каденції сформувати сильну команду та спробувати швидко домогтися кількох дипломатичних результатів – наприклад, просування у врегулюванні війни в Судані. Лише після цього, за його словами, варто переходити до ширших реформ самої організації.
Маллоч-Браун також вважає, що майбутньому керівникові ООН потрібно сформувати коаліцію держав, які готові захищати багатосторонню дипломатію та міжнародне право. Сам процес обрання наступника Гутерреша триває, а його ім’я наразі ще не визначене.
- Україна погодилася на цілковите та негайне припинення вогню. Росію закликали вчинити аналогічний крок. Відповідну заяву підписали 51 країна-член ООН.
- Франція разом зі США почала готувати нову резолюцію Ради Безпеки ООН щодо створення міжнародної місії, яка має допомогти відновити безпечне судноплавство через Ормузьку протоку. Ініціатива з’явилася після переговорів Емманюеля Макрона і Дональда Трампа в Нью-Йорку.
- Генеральна асамблея ООН дозволила президенту Палестини Махмуду Аббасу виступити перед світовими лідерами дистанційно після того, як США вдруге поспіль відмовили йому у візі для поїздки до Нью-Йорка. Рішення підтримали 152 держави
У селі Дейр-Нізам на окупованому Західному березі ізраїльські військові бульдозерами викорчували оливкові дерева на приватних палестинських землях. Це сталося за кілька днів до початку сезону збору врожаю, від якого залежать доходи багатьох місцевих родин
Технологічний гігант OpenAI безкоштовно надасть уряду України систему кіберзахисту на базі штучного інтелекту Daybreak для захисту цивільної інфраструктури.
Amazon купує великі партії книжок, сканує їх, а потім знищує фізичні примірники. За даними розслідування 404 Media, оцифровані тексти компанія використовує для розробки та вдосконалення продуктів і сервісів на основі штучного інтелекту.
23 вересня парламент Болгарії проголосував за скасування заборони на експорт пального, яка діяла з листопада 2025 року. Рішення відкриває європейський ринок для НПЗ російського “Лукойлу” в Бургасі — найбільшого нафтопереробного заводу на Балканах.
Німеччина вперше офіційно зафіксувала відмову від викопного палива як окрему державну ціль. До 2045 року країна планує позбутися залежності від нафти, газу та вугілля, паралельно різко нарощуючи частку відновлюваної енергетики.