Франція готує резолюцію Радбезу ООН щодо безпеки Ормузької протоки
Джерело: Reuters.
Франція у координації зі Сполученими Штатами почала готувати нову резолюцію Ради Безпеки ООН щодо створення міжнародної місії для відновлення безпечного руху суден через Ормузьку протоку. Ініціатива з’явилася після переговорів президента Франції Емманюеля Макрона і президента США Дональда Трампа, які зустрілися в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН.
“Ми обговорили кілька варіантів. У найближчі години ми працюватимемо над дипломатичними рішеннями, які могли б навіть без всеосяжної угоди дозволити більшій кількості контейнеровозів і нафтових танкерів проходити через протоку”, – заявив Макрон після зустрічі.
За словами дипломатів, Париж хоче найближчим часом передати членам Радбезу проєкт документа. Його ключовою ідеєю має стати відокремлення питання безпеки Ормузької протоки від ширшого конфлікту навколо Ірану.
Замість звинувачень на адресу Тегерана Франція пропонує зробити акцент на спільному інтересі всіх держав – свободі навігації, стабільності міжнародної торгівлі та безперебійному доступі до енергоресурсів. Країни ООН могли б координувати захист комерційного судноплавства без наступальних дій проти Ірану.
“Франція хоче працювати з американцями та своїми партнерами над резолюцією Ради Безпеки, яка гарантуватиме свободу навігації в Ормузькій протоці”, – заявило французьке дипломатичне джерело.
Подібну ініціативу Париж уже намагався просунути навесні, однак тоді домовленості досягти не вдалося. Росія та Китай, які мають право вето в Радбезі, висловлювали занепокоєння, що запропонований текст був спрямований проти Ірану.
Тепер французька сторона розраховує на ширшу підтримку через наслідки тривалого обмеження судноплавства для світових енергетичних ринків. Ормузька протока до нинішньої кризи забезпечувала проходження близько п’ятої частини світових поставок нафти й газу.
Додатковим фактором стала нестабільність навколо Баб-ель-Мандебської протоки через бойові дії в Ємені. У Парижі вважають, що одночасні ризики для двох стратегічних морських маршрутів можуть допомогти переконати членів Радбезу підтримати компромісний варіант.
Ще в липні Франція та Німеччина заявляли про готовність підтримати багатонаціональну місію для відновлення свободи судноплавства через Ормуз після створення відповідних умов безпеки.
- Сполучені Штати відмовили у візах частині делегації президента Ірану Масуда Пезешкіана, яка мала прибути до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Серед тих, хто не отримав дозволу на в’їзд, – представники його комунікаційної команди.
- Генеральна асамблея ООН дозволила президенту Палестини Махмуду Аббасу виступити перед світовими лідерами дистанційно після того, як США вдруге поспіль відмовили йому у візі для поїздки до Нью-Йорка. Рішення підтримали 152 держави
Президент США Дональд Трамп намагався переконати американців, що його угода з Росією щодо дизельного пального сприятиме зниженню цін на пальне у США. Однак насправді ця домовленість більше схожа на спробу змусити Україну капітулювати.
Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.
Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.
На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.
Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.