Вбивство Ірини Фаріон: Зінченко отримав довічне ув’язнення

Джерело: “Суспільне”

Шевченківський районний суд Львова засудив В’ячеслава Зінченка до довічного позбавлення волі у справі про вбивство мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон.

Вирок оголосили у четвер, 1 жовтня. Суд визнав Зінченка винним в умисному вбивстві особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку, вчиненому з мотивів національної нетерпимості, а також у незаконному поводженні зі зброєю.

Перед початком засідання біля будівлі Шевченківського районного суду Львова зібралися прихильники Ірини Фаріон. Вулицю, на якій розташований суд, тимчасово обмежили для проїзду.

Присутні під судом скандували “Зінченку – довічне” та “Ірина Фаріон – Герой України”.

Сам Зінченко протягом судового розгляду категорично заперечував свою вину та не визнав цивільний позов. Його захист називав справу сфальсифікованою. Прокуратура та потерпіла сторона просили призначити обвинуваченому довічне ув’язнення.

Під час оголошення вироку суд детально зупинився на доказах, які, на думку колегії суддів, підтверджують причетність Зінченка до злочину.

Зокрема, суд навів результати одорологічної експертизи. За її даними, запаховий слід Зінченка збігся зі слідами, вилученими з лавки біля будинку Ірини Фаріон, де, за версією слідства, перед убивством перебував чоловік у маскувальному одязі.

“При проведенні експертизи усі три собаки визначили один запах і один результат – запахові сліди, вилучені із місця події, та запахові сліди обвинуваченого Зінченка збігаються”, – зачитали у суді.

Суд також послався на результати портретної експертизи та записи з камер відеоспостереження. За висновками експертів, чоловік у яскравому одязі, якого бачили біля будинку Фаріон, та В’ячеслав Зінченко – одна й та сама особа.

“Доказами чітко встановлено, що особа, яка зафіксована у подвір’ї будинку №3 на вулиці Масарика у Львові в маскувальному образі, є Зінченком”, – зачитав суддя.

За даними СБУ та Нацполіції, Зінченко готувався до вбивства понад чотири місяці. Правоохоронці встановили, що він заздалегідь придбав на “чорному” ринку вогнепальну зброю та боєприпаси.

У суді також навели дані з телефону та облікових записів обвинуваченого. За матеріалами справи, ще до вбивства Зінченко шукав інформацію про Ірину Фаріон, її номер телефону та персональні дані, а також графіки відключення електроенергії на вулиці Масарика, де вона жила.

Слідство встановило, що він цікавився придбанням глушника до пістолета та набоїв, а також можливістю переробки зброї. Водночас під час оголошення вироку суд зазначив, що точно встановити, з якого саме пістолета стріляли в Ірину Фаріон, не вдалося.

Після приїзду до Львова Зінченко, за даними правоохоронців, по черзі орендував три квартири, регулярно змінював одяг і маршрути пересування. Слідство вважає, що таким чином він приховував місце свого перебування та стежив за розпорядком дня Фаріон і місцями, де вона бувала.

Крім того, перед поїздкою до Львова Зінченко придбав панаму, окуляри, камеру GoPro, футболку, шорти, рукавиці та інші речі.

Під час огляду телефону обвинуваченого виявили нотатку, датовану 8 липня 2024 року – за 11 днів до вбивства Ірини Фаріон. За даними суду, Зінченко написав її у потязі дорогою з Дніпра до Львова.

У тексті, зокрема, йшлося: “Не може бути жодного розкаяння, навіть, якщо мене піймають і це дасть можливість зменшити строк. Я обрав шлях, значить буду йти до кінця”.

За матеріалами справи, Зінченко цікавився Іриною Фаріон щонайменше з вересня 2023 року. 8 липня 2024 року він придбав квиток із Дніпра до Львова, а після вбивства – квиток у зворотному напрямку.

Нагадаємо, Ірину Фаріон застрелили ввечері 19 липня 2024 року біля її будинку у Львові. Її госпіталізували з вогнепальним пораненням голови та прооперували, однак за кілька годин вона померла у лікарні.

У перші години після вбивства контррозвідка зібрала первинну оперативну інформацію, яка допомогла встановити особу нападника та визначити його місцеперебування.

25 липня 2024 року Зінченка затримали у Дніпрі. За версією правоохоронців, після повернення зі Львова він намагався переховуватися та уникнути затримання.

Під час обшуків у нього вилучили смартфон, техніку, одяг та інші речі. У телефоні, за даними правоохоронців, містилися матеріали, які свідчили про підготовку до злочину.

Наступного дня після затримання суд відправив Зінченка під варту без права внесення застави.

Спочатку йому інкримінували умисне вбивство, однак згодом справу перекваліфікували. У підсумку суд визнав його винним за п. 8, 14 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, а також за ч. 1 ст. 263 – незаконне поводження зі зброєю.

Сьогодні, 29 квітня, у день народження Ірини Фаріон, у Шевченківському районному суді Львова мало відбутися засідання у справі підозрюваного у вбивстві професорки В’ячеслава Зінченка. Однак через поганий стан Зінченка засідання перенесли на 1 травня.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

В’ячеслава Зінченка засудили до довічного ув’язнення за вбивство Ірини Фаріон