«Комплекс Чемберлена»: В’ятрович зреагував на мирний план Гончаренка
Джерело: Володимир В’ятрович/Facebook
4 жовтня народний депутат та історик Володимир В’ятрович розкритикував пропозиції нардепа Олексія Гончаренка стосовно поетапного припинення повномасштабної війни через переговори з Росією.
В’ятрович назвав проблему таких текстів не лише у конкретних пропозиціях, а й у просуванні, “небезпечної ілюзії”, що з Росією можна домовитися, задовольняючи її вимоги.
Він нагадав, що українці вже проходили це не раз у відносинах із Росією. Окрім того, так само намагалися зрозуміти Гітлера й зупинити його поступками. Результат, додав політик, виявлявся протилежним до заявлених цілей: “ще більше крові й руїн”.
Нардеп погодився, що безальтернативний шлях, окрім боротьби, може лякати. Втім, запевнив, що усвідомлення ілюзорності усіх інших пропозицій здатне “зробити нас сильнішими й зрештою допомогти переламати ситуацію на нашу користь”.
Окремо він звернувся до історичного прикладу британського прем’єра Невілла Чемберлена, який після домовленостей із Гітлером заявляв про досягнення миру.
Чемберлен не вберіг Британію від війни: за два роки після його фальшивих запевнень про мир німецькі бомби вже падали на британські міста. До перемоги Британію привів Черчилль — лідер, який не обіцяв легкого миру, а прямо говорив про “кров, тяжку працю, сльози й піт”.
Зауважимо, у своїй статті Гончаренко пропонує не намагатися одразу укласти одну велику мирну угоду, а рухатися до неї через низку малих домовленостей із різними гарантами. Серед пріоритетів він називає безпеку на морі, енергетику, захист інфраструктури та поступове звуження бойових дій до Донбасу. Для кожної домовленості, за його задумом, мають бути Україна, Росія та третя сторона-гарант, зацікавлена у виконанні угоди. Нардеп вважає прийнятним поетапне зняття санкцій із Росії в обмін на припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря та обмеження бойових дій на Донбасі. Окремо народний обранець допускає, що Україна може почати говорити про нейтральність.
Про умови можна домовитися. Співпраця з НАТО триває так само, як і зараз. Переозброєння триває. А на утримання армії створюється спільний європейський бюджет і гарантами виступають ті країни, яким наша армія потрібна для захисту їхніх власних кордонів, — зазначає він.
Разом з тим, питання Донбасу він називає “найскладнішим”. І пропонує узгоджувати варіанти вже після основних переговорів.
Найчастіше я чую, що Росія не хоче домовлятися. Прямо зараз справді не хоче. У них перевага в дронах, стабільніша економіка і вони ще навіть не оголошували загальної мобілізації. Але так, щоб хтось узагалі нічого не хотів, не буває. У кожного є свої інтереси, — вважає Гончаренко.
Водночас “головною” метою” усіх запропонованих варіантів він називає мир.
Читайте також: Ми – заручники виборів 2019-го: «мир за будь-яку ціну» – це боротьба не за мир, а за виборця
- Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що позиція Росії після зустрічі представників двох країн свідчить про відсутність готовності Москви до серйозних переговорів щодо завершення війни проти України.
- Керівник Офісу президента Кирило Буданов повідомив, що новий раунд переговорів щодо миру у тристоронньому форматі може відбутися у жовтні.
- Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що РФ не припинятиме бойові дії проти України на час можливих мирних переговорів.
4 жовтня народний депутат та історик Володимир В’ятрович розкритикував пропозиції нардепа Олексія Гончаренка стосовно поетапного припинення повномасштабної війни через переговори з Росією.
Україна отримає 2000 дронів-перехоплювачів “Барс”, котрі виробляють спільно з Німеччиною, повідомив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Києві.
У ніч на 4 жовтня Служба безпеки України успішно атакувала військовий аеродром “Ханська” у Республіці Адигея РФ. Відстань до цілі становить близько 500 км.
Служба безпеки України закликала не публікувати контент, котрий фіксує удари російських військ по військових об’єктах, критичній інфраструктурі, а також роботу ППО.
Заяви глави РФ Володимира Путіна про масштабне просування російських військ в Україні у вересні настільки розходяться з реальною ситуацією на фронті, що “нагадують галюцинації”, пише Інститут вивчення війни. За даними інституту, замість заявлених главою Кремля 1301 кв. км російські війська за місяць, навпаки, зазнали чистих територіальних втрат у 80,81 кв. км.