До 2030 року спрацює лише третина програм ЄС щодо боротьби з дронами – витік доповіді

Джерело: euronews

Інвестиції країн ЄС у технології протидії безпілотникам і засоби протиповітряної оборони надкороткої дальності у 2024–2025 роках зросли вшестеро. Водночас до 2030 року, як очікується, буде реалізовано лише близько третини відповідних програм. Про це мовиться у конфіденційному звіті Європейського оборонного агентства (EDA), з яким ознайомилося Euronews.

Щорічний звіт про оборонну готовність за 2026 рік оцінює військові спроможності держав ЄС і визначає ключові прогалини у сфері захисту від безпілотників. Документ минулого тижня розіслали урядам країн ЄС.

Як мовиться у звіті, інвестиції у спроможності з протидії безпілотникам і засоби ППО надкороткої дальності зросли вшестеро між 2024 і 2025 роками у відповідь на зростання загрози з боку безпілотних систем, однак лише близько третини програм, як очікується, буде реалізовано до 2030 року.

Східний фланг ЄС — від Балтійського до Чорного моря — постає перед зростаючою загрозою безпілотників, частина яких виходить за межі зони бойових дій в Україні. У вівторок безпілотники атакували два торговельні судна в територіальних водах Болгарії, одне з них затонуло.

За даними EDA, більшість держав-членів інвестують у безпілотники для спостереження, розвідки та цілевказання. Водночас інші типи безпілотних літальних апаратів отримують значно менше фінансування, попри їхнє зростаюче значення на полі бою.

Загалом країни ЄС планують інвестувати €18,9 млрд у технології безпілотників у 2024–2029 роках.

Попри посилення уваги до закупівель спроможностей у галузі безпілотників і засобів протидії їм, значні дефіцити спроможностей і залежність від зовнішніх постачальників продовжують негативно впливати на загальну готовність Європи, — мовиться у документі.

Іспанія, Данія, Хорватія, Латвія та Нідерланди очолюють спільний проєкт ЄС із колективної закупівлі безпілотників і систем протидії їм, а також створення технологічного хабу для централізації інновацій та випробувань.

Водночас EDA вказує на низку проблем: розрізнені національні закупівлі, обмежену сумісність систем, недостатні можливості для експериментів і нездатність оборонної промисловості швидко нарощувати виробництво, особливо ударних безпілотників.

На думку авторів звіту, усунення цих прогалин коштувало б відносно недорого порівняно з іншими оборонними спроможностями. Однак для цього потрібні стабільне фінансування та гнучкий інтегрований підхід.

Промисловий потенціал ще не досяг масштабів і оперативності, необхідних для тривалих бойових дій високої інтенсивності: темпи технологічних інновацій випереджають традиційні цикли закупівель, створюючи постійний ризик того, що нові системи застаріють ще до того, як будуть поставлені військам, — зазначається у звіті.

У EDA також наголошують, що чинні плани та програми враховують ці виклики, однак їх необхідно підкріпити відповідною доктриною та підготовкою персоналу.

Агентство виявило понад 200 компаній у ЄС, які виробляють технології безпілотників і системи протидії їм. Це динамічна, але фрагментована система, яка за умови належної інвестиційної бази вже наступного року може зрости до 140% нинішнього масштабу.

Промислова готовність у цьому секторі передбачає гнучкі виробничі екосистеми, які перебувають на передньому краї технологій і організовані для швидкого та масштабного нарощування виробництва, а не для створення великих запасів на складах, — додають у звіті.

Індійські НПЗ скоротили закупівлі російської нафти з постачанням у листопаді, повідомляють обізнані джерела. Конкуренція з боку Китаю підвищує ціни, тож, покупці можуть закуповувати альтернативні партії на Близькому Сході.

Молодший матрос Королівського військово-морського флоту Великої Британії постав перед судом за звинуваченням у підготовці до шпигунства на користь Росії.

Спеціальний представник президента США Джаред Кушнер та спецпредставник глави РФ Кирило Дмитрієв обговорювали залучення американського інвестора до відновлення роботи газопроводів “Північний потік”, повідомили джерела агентства.

Україна та Румунія відкрили новий автомобільний пункт пропуску “Біла Церква – Сігету Мармацієй” у Закарпатській області.

Канадська поетеса, есеїстка та перекладачка Енн Карсон стала лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року.