ЄС планує «масове виробництво» дронів
Джерело: Bild
Єврокомісар з внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер заявив журналістам, що Європейський Союз займеться “масовим виробництвом” дронів та технологій протидії дронам.
Мова про “швидке нарощування промислового виробництва”.
Перший крок плану — інвестувати 400 мільйонів євро, щоб “допомогти державам-членам придбати можливості у галузі дронів та протидії БпЛА”.
Відтак ЄС реагує на появу невідомих дронів над об’єктами критичної інфраструктури в останні місяці. Планується міжнародна “система обміну інформацією в реальному часі про підозрілу або несанкціоновану активність дронів, щоб органи влади — через кордони — могли швидше її розпізнавати та реагувати”. Передусім повинна бути посилена східна межа ЄС.
Важливу роль у нарощуванні європейського арсеналу дронів відіграє Україна.
Нещодавно українська оборонна промисловість отримала дозвіл на експорт виробленої в країні зброї. Президент Володимир Зеленський оголосив, що у 2026 році в Європі відкриється десять “експортних центрів” української військової продукції. Особливий акцент зроблять на бойових дронах. Крім того, вже у лютому в Німеччині розпочнеться виробництво українських дронів, заявив Зеленський кілька днів тому. Які компанії братимуть участь у цьому, президент не уточнив.
- 5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
- Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
- У межах ініціативи Build with Ukraine українська компанія Frontline Robotics та німецька Quantum Systems масштабують виробництво дрона-бомбера “Лінза”.
- Київ та Варшава переходять до нового етапу військово-технічної співпраці. Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з польським колегою Дональдом Туском підписав декларацію про спільне виробництво зброї. Сторони планують зосередитися на виготовленні ударних дронів та інших типів сучасного озброєння. За даними Офісу президента, співпраця також охопить цифрові технології та розвиток бойової робототехніки.
Турецька поліція силою увійшла до штаб-квартири Республіканської народної партії в Анкарі після рішення суду про усунення її лідера Озґюра Озеля. Біля будівлі застосували сльозогінний газ, а прихильники партії намагалися заблокувати входи.
Китай запустив корабель Shenzhou-23 із трьома астронавтами на борту до станції Tiangong. Один із членів екіпажу має залишитися в космосі на рік – це буде рекордний термін для китайської програми.
Саудівська Аравія та низка арабських і ісламських країн засудили відкриття Сомалілендом так званого “посольства” в окупованому Єрусалимі. У спільній заяві цей крок назвали незаконним, неприйнятним і таким, що порушує міжнародне право.
У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували пропозицію НАТО про виділення 0,25% ВВП на військову допомогу Україні. Генсек Альянсу Марк Рютте визнав, що пропозицію, найімовірніше, не просуватимуть далі.