Росія втрачає перевагу у людських ресурсах на фронті – CNN

Джерело: CNN

Росія володіє значною перевагою в живій силі над Україною, однак вона починає стрімко зменшуватися. Попри виплати до $80 тисяч і списання боргів до $140 тисяч, охочих прямувати на повномасштабну війну виявилося не так багато. Нині РФ все більше залучає мігрантів та в’язнів.

Набір до армії у першому кварталі цього року знизився на 20% порівняно з 2025 роком, і, за словами експерта з російської економіки Яніса Клюге, ознаки спаду зберігаються.

Стратегія Кремля протягом тривалого часу полягала у виснаженні України в затяжній війні, спираючись на величезне населення та розвинену військову промисловість, здатну підтримувати повільну, виснажливу кампанію. Тепер, на п’ятому році війни, військові ресурси Володимира Путіна отримують додаткову підтримку завдяки зростанню цін на нафту, спричиненому війною між Іраном і Заходом.

Проблема полягає в іншому.

Рублі не воюють, — пояснив старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Ніґел Ґоулд-Девіс. Він зазначив, що це перша війна в історії Росії, у якій держава платить громадянам за участь у бойових діях, а не примушує їх до цього — і це створює економічний тиск і кадрові проблеми.

Нині є усі ознаки того, що ці стимули більше не працюють так ефективно. Тож, Росія, зрештою, почала втрачати більше солдатів, ніж може набрати.

Аналітики зазначають, що Москва дедалі частіше вдається до відчайдушних заходів для поповнення армії, і цього року Путіну, ймовірно, доведеться ухвалювати ще більш непопулярні рішення, якщо він хоче продовжувати війну проти України.

Росія вже відправила на фронт десятки тисяч колишніх ув’язнених, залучила три хвилі північнокорейських військових та стимулювала участь мігрантів у своїй армії. Нещодавно уряд оголосив нову кампанію набору, пропонуючи списання боргів до 140 тисяч доларів тим, хто підпише контракт і ризикує втратити можливість їх виплатити.

Та паралельно війна також спричинила дефіцит чоловіків працездатного віку, що позначається на всій російській економіці.

Вони не лише не можуть знайти людей для фронту… вони не можуть знайти людей для роботи, — зазначив Ґоулд-Девіс.

Зокрема, оборонна промисловість вже працює на межі можливостей: заводи функціонують у цілодобовому режимі. Це ускладнює подальше нарощування виробництва озброєнь. Тоді як конкуренція за працівників ще більше виснажує цивільний сектор.

Уся російська економіка страждає від найгострішого дефіциту робочої сили в історії, — додав він.

За деякими оцінками західної розвідки, майже 500 тисяч російських солдатів загинули у війні, тоді як ще сотні тисяч залишили країну, щоб уникнути призову. Дефіцит робочої сили спричиняє зростання зарплат, що додатково підживлює інфляцію.

Нестача робочої сили може змусити Кремль залучати більше працівників з Індії, Північної Кореї та країн Африки, щоб послабити тиск на цивільний і військовий сектори.

У більш радикальному сценарії це може означати другу примусову мобілізацію, а також обмеження свободи виїзду громадян, особливо чоловіків призовного віку. Кремль намагається уникати цього після того, як перша “часткова мобілізація” викликала масове невдоволення та еміграцію.

Експерти прогнозують, що Кремль незабаром постане перед фундаментальним вибором — або різко посилити вимоги до суспільства та економіки, або скоротити свої воєнні цілі.

Нині витрати на військовий персонал і вербування становлять десятки мільярдів доларів щороку — приблизно 9,5% федерального бюджету і близько 2% ВВП.

Російська економіка демонструє стагнацію, а подекуди — ознаки рецесії, спільно з падінням бізнес-активності та споживчої довіри.

Попри зростання зарплат, доходи не встигають за інфляцією. Офіційний рівень інфляції становить 5,52% (за даними російських ЗМІ). Домогосподарства постають перед зростанням цін на продукти, різким підвищенням комунальних тарифів та податків.

Тим часом, українські удари по критичній інфраструктурі РФ вже призвели до дефіциту пального в окремих регіонах і затримок авіарейсів.

Окрім того, Україна нарощує перевагу в застосуванні безпілотних технологій і завдає Росії значних втрат.

Зокрема нещодавно Володимир Зеленський заявив про перше захоплення російської позиції виключно за допомогою дронів і роботизованих систем.

У травні Україна зафіксувала чисте територіальне зростання, тоді як російські сили зазнали втрат.

За оцінками західних посадовців, Росія щомісяця втрачає близько 30–35 тисяч військових. Своєю чергою, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський стверджував, що у травні українські оператори безпілотників убили або поранили більше солдатів, ніж Росія змогла завербувати.

Тоді як російська армія слабшає через використання недостатньо підготовлених бійців, включно з колишніми ув’язненими.

Кабмін має намір у листопаді ухвалити оновлені правила роботи підприємств під час “жовтого” рівня повітряної тривоги. Вимоги до безпеки залежатимуть від кількості працівників і відвідувачів, тоді як бізнесу дозволять використовувати укриття за межами власних приміщень. Для невеликих підприємств процедури планують спростити, повідомив заступник міністра економіки та довкілля Олександр Циборт.

Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.

У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).

Хакерські угруповання “Кіберпартизани BY” та Silent Crow заявили, що отримали доступ до бази даних російської Федеральної служби державної статистики (Росстат). За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули від 394 до 450 тисяч росіян.

Президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує на швидке завершення війни в Україні, однак припустив, що після укладення мирної угоди кордони країни можуть змінитися.