Більшість аналізів крові необов’язково здавати натщесерце: що з’ясували вчені
Джерело: Medical Xpress
Південнокорейські науковці з’ясували, що перед більшістю звичайних аналізів крові необов’язково голодувати протягом 8-12 годин. Дослідження показало, що для переважної частини лабораторних показників час, який минув після останнього прийому їжі, не має суттєвого значення.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в науковому журналі JAMA Internal Medicine.
Перед забором крові для аналізу пацієнтам зазвичай рекомендують не їсти протягом 8-12 годин. Спочатку це правило застосовували переважно для визначення рівня глюкози та ліпідів, однак згодом воно поширилося на більшість стандартних аналізів.
Щоб перевірити, наскільки виправдана така вимога, дослідники проаналізували майже 10 мільйонів результатів лабораторних досліджень, отриманих у 670 лікарнях Південної Кореї. Загалом до аналізу увійшли дані 101 148 дорослих пацієнтів.
Учасників розділили на три групи залежно від часу, який минув після останнього прийому їжі: менш ніж 8 годин, від 8 до 12 годин і понад 12 годин. Науковці порівняли їхні лабораторні показники, а також окремо проаналізували результати тих самих людей, які здавали кров у різні дні після різної тривалості голодування.
З’ясувалося, що для більшості зі 121 дослідженого лабораторного показника тривалість голодування не мала клінічно значущого впливу на результати. Зокрема, це стосувалося загального аналізу крові, показників роботи нирок, рівня електролітів і більшості печінкових ферментів.
Водночас для деяких аналізів попереднє утримання від їжі виявилося важливим. Загалом дослідники виявили 10 показників, зміни яких перевищували допустимі клінічні межі похибки.
Так, у людей, які голодували менш ніж вісім годин, рівень глюкози був вищим на 10,8%, тригліцеридів – на 20,1%, а ліпази, ферменту підшлункової залози, – на 36,4%. Також спостерігали зміни окремих печінкових показників.
Науковці встановили, що кожна додаткова година голодування супроводжувалася зниженням рівня глюкози приблизно на 4,3 мг/дл.
Водночас різниця між голодуванням протягом 8-12 годин і понад 12 годин не мала клінічного значення для жодного з досліджених показників. Тобто триваліше утримання від їжі не підвищувало точності аналізів.
Автори дослідження звертають увагу й на незручності, пов’язані з обов’язковим голодуванням. Через таку вимогу пацієнти не завжди можуть здати кров у день звернення до лікаря, а вранці в лабораторіях утворюються черги.
На думку дослідників, замість єдиного правила для всіх аналізів доцільніше встановлювати вимоги до голодування залежно від конкретного дослідження. Це дозволило б уникнути зайвих обмежень для пацієнтів без шкоди для точності результатів.
Водночас науковці наголошують, що для зміни чинних медичних рекомендацій потрібні додаткові дослідження за участю людей з інших країн. Поки що результати не означають, що пацієнтам варто самостійно відмовлятися від підготовки до аналізів, призначеної лікарем.
- Жінки частіше за чоловіків повідомляють про біль у всіх 11 досліджених ділянках тіла. Найбільші відмінності зафіксували щодо головного, лицевого та абдомінального болю.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Південнокорейські науковці з’ясували, що перед більшістю звичайних аналізів крові необов’язково голодувати протягом 8-12 годин. Дослідження показало, що для переважної частини лабораторних показників час, який минув після останнього прийому їжі, не має суттєвого значення.
Ввечері 19 листопада російські окупанти атакували Харків. Постраждали семеро людей, серед них двоє підлітків.
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем вважає, що до угоди про обмін військовополоненими між Україною та РФ варто додати енергетичне та морське перемир’я. На його думку, це “цілком можливо”.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.