За час повномасштабного вторгнення Росія витратила на війну близько $167,3 млрд, – Forbes
Джерело: Forbes
Прямі військові витрати та вартість втраченої техніки Росії за 18 місяців повномасштабного вторгнення становлять близько $167,3 мільярда. Росія щодня витрачає приблизно $300 мільйонів на війну з Україною.
Проте російський бюджет вже витратив більше, ніж планував на весь 2023 рік за січень-червень цього року.
Фото: Forbes
Всупереч цьому, Росія планує подвоїти свій військовий бюджет, а вартість російського солдата знижується.
Падіння рубля призвело до зменшення вартості російського солдата для бюджету РФ. Якщо раніше сумарні виплати на одного бійця складали приблизно $200 на день, то тепер це приблизно $120 на день.
Падіння рубля також зменшило вартість компенсації родинам загиблих і пораненим. Наприклад, вартість компенсації родині загиблого знизилася з $110 тис. до $65 тис., а компенсація пораненим зменшилася з $45 тис. до $27 тис.
Росія витрачає значні кошти на боєприпаси та військове забезпечення армії, загальна вартість цих витрат становить $51,34 мільярда.
Фото: Forbes
Використання снарядів значно зменшилося порівняно з минулим роком, але витрати на це залишаються великими.
Загальні втрати російської техніки від 24 лютого 2022 року до 24 серпня 2023 року становлять понад $34 мільярди.
- Сенатор США Ліндсі Грем, під час пресконференції у Києві 23 серпня зауважив, що Сполучені Штати витратили на допомогу Україні не менш як 3% свого воєнного бюджету. Натомість ЗСУ вже знищили половину російської армії.
- За інформацією Центру протидії корупції, Міністерство оборони України витратило близько 27 мільярдів гривень на озброєння, яке, у підсумку, так і не надійшло до України. Таку інформацію ЦПК отримав у відповідь на запит до Міноборони та від своїх джерел.
- 15 вересня уряд схвалив проєкт Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, відтак його буде передано на розгляд Верховної Ради України.
Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.