Естонія, Люксембург та Україна створили IT-коаліцію для підтримки ЗСУ

Джерело: Міноборони Естонії

Сьогодні, 19 вересня, під час зустрічі Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, Естонія, Люксембург та Україна започаткували IT-коаліцію для підтримки Збройних сил України в кіберсфері.

“Роль інформаційно-комунікаційних технологій у цій війні, безумовно, важче усвідомити, оскільки кінетична діяльність на фронті набагато помітніша. Проте дії в кіберсфері є значними підсилювачами того, що відбувається на фізичному полі бою. Для Естонії це задоволення й честь – мати можливість використати свої компетенції електронної держави для підтримки України”, – заявив міністр оборони Естонії Ганно Певкур.

Своєю чергою, міністр оборони України Рустем Умєров зазначив, що ІТ-коаліція буде зосереджена на гарантуванні безпечної та стійкої ІТ-інфраструктури для Міністерства оборони України й Сил оборони, що дасть змогу Україні бути ефективнішою на полі бою.

“Ми вдячні Естонії та Люксембургу за їхнє лідерство в просуванні цієї ініціативи. Я також хотів би подякувати Бельгії, Латвії, Литві та Данії за те, що вони приєдналися до нас у цій справі, а також Люксембургу за те, що вони вже оголосили про перший внесок до ІТ-коаліції”, – сказав очільник Міноборони України.

Окрім Естонії, Люксембургу та України, під час презентації ІТ-коаліції Декларацію про наміри також підписали Бельгія, Литва і Данія.

“Метою сьогоднішнього заходу також було надати союзникам більше інформації про коаліцію, щоб залучити інші держави, оскільки об’єднані сили – завжди сильніші. Низка держав зацікавилися коаліцією, і мета – швидко розширити коло держав-контрибуторів”, – зазначив міністр оборони Естонії Ганно Певкур.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.