Військові побоюються, що їх «призначать» винними за не підірвані мости на Херсонщині на початку повномасштабної війни

Джерело: BBC Україна

На початку повномасштабного вторгнення російські окупанти з легкістю окупували більшу частину Херсонщини, увійшовши до регіону через мости з тимчасово окупованого Криму, оскільки їх своєчасно не підірвали. Зараз військові остерігаються, що їх “призначать” винними в окупації півдня.

Кримський півострів з материковою частиною України з’єднують мости через Чонгарську протоку. Коли розпочалось повномасштабне російське вторгнення, їх не підірвали, що призвело фактично до блискавичної окупації населених пунктів півдня.

Справу про неналежну оборону Херсонщини Державне бюро розслідувань відкрило ще у квітні 2022 року. Водночас деталі розслідування практично невідомі.

У березні 2023 року ДБР у відповідь на запит BBC Україна відповіло, що справу розслідують за частиною 1-ї статті 111 та частиною 3-ї статті 425 Кримінального кодексу – державна зрада та недбале ставлення до військової служби.

Мовиться про неналежну організацію мінування мостів і дамб для подальшого підриву, щоб стримати наступ Росії вглиб материкової України.

Спершу у публічному просторі “здачу півдня” пов’язували зі зрадниками у лавах СБУ – з колишнім начальником ГУ СБУ в Криму Олегом Кулінічем (він нібито передав росіянам всі дані про дислокацію військ та інфраструктуру місцевості), а також з ексочільником управління СБУ в Херсонській області Сергієм Криворучком.

Олега Кулініча затримали в Києві у липні 2022 року. Слідчі заявили, що встановили факти його співпраці з представниками спецслужб РФ.

Йому оголосили підозру у створенні злочинної організації, державній зраді, дезертирстві, незаконному поводженні зі зброєю, а також передачі Росії відомостей, що становлять державну таємницю. Після затримання експосадовця СБУ одразу арештували та відправили до СІЗО. 17 жовтня почнеться суд в його справі.

Сергія Криворучка позбавили генеральського звання у 2022 році, а от кримінальних проваджень щодо нього, за даними ЗМІ, досі немає.

У грудні 2022 року глава СБУ Василь Малюк в інтерв’ю телеканалу “1+1” розповів, що свого часу Кулініч проводив на півдні антитерористичні навчання, не погодивши це з керівництвом антитерористичного центру. І натякав, що ці навчання могли бути пов’язані з підготовкою Росії до вторгнення.

Проте BBC провело своє розслідування, у межах якого з’ясували, що Олег Кулініч не фігурує у справі про окупацію півдня, як і інші працівники СБУ. Виявилося, що у цій справі проходять виключно військові ЗСУ.

За даними BBC, підозри у цій справі ще нікому не оголосили, проте є імовірність, що це може відбутися вже найближчим часом. Справа розслідується вже півтора року, у ній досі допитують свідків.

За даними джерел BBC, слідчі вже допитали низку генералів та представників військового командування. Серед них – командувач сил оборони Сергій Наєв, колишні командувачі угруповання військ “Південь”, зокрема генерали Андрій Ковальчук та Андрій Соколов, а також командири інших військових формувань, що входять до складу цього угруповання.

Свідчення також дав генерал, ексначальник Генштабу Віктор Муженко.

Також, за даними джерел, допитали ще одного колишнього начальника Генштабу, генерала Руслана Хомчака. Дали свідчення і колишні керівники Херсонщини, зокрема ексголова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута, якого 16 вересня знайшли мертвим у Києві.

Кілька джерел BBC стверджують, що у межах розслідування цієї справи слідчі приходили на бесіду до Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Процесуального статусу у цій справі він ще немає, так само як не було і офіційного виклику на допит. Але не виключено, що такий статус з’явиться згодом. З огляду на такий можливий розвиток подій, у вузьких політичних колах справу про окупацію півдня вже називають “справою Залужного”.

BBC направило запит до ДБР, аби з’ясувати, чи фігурує Залужний в цьому розслідуванні, проте там відмовились надати цю інформацію. Так само відмовились і в СБУ, представники якої беруть участь у спільній слідчій групі в цьому провадженні. У спецслужбі вказали, що основним слідчим органом у цій справі є ДБР, тож всі питання – до бюро.

Також опитано екскомандира 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка обороняла південь, полковника Олександра Виноградова. Всього у справі свідчення дали понад пів сотні осіб.

Водночас одного з основних учасників тих подій, який ніс службу на межі з Кримом 24 лютого, слідчі взагалі не чіпали аж до того часу, поки він не дав інтерв’ю про ті події “Українській правді” у липні 2023 року. Військовий Іван Сестриватовський розповів, що мав підірвати мости на Чонгарі, але це в нього чомусь не вийшло. І станом на момент спілкування морпіх стверджував, що його ніхто не допитував.

В цьому ж інтерв’ю він розповів, що мости були заміновані. Саме він 24 лютого намагався їх підірвати, але механізм не спрацював. Далі він намагався відійти, але не встиг і потрапив у полон до росіян. Морпіх припустив, що причиною міг бути масований обстріл росіян, який пошкодив дроти, або робота диверсантів.

У ДБР на запит видання відповіли, що Сестриватовського таки допитали. За даними джерел, це було зроблено одразу після його інтерв’ю.

Найбільше військових, з якими поспілкувалось BBC, цікавить, чи можуть цивільні слідчі ДБР розслідувати такі справи, адже часто в них немає військового досвіду, вони можуть не мати належної експертизи, насамперед в питанні ведення війни та ухвалення військових рішень.

До того ж, за словами військових, є сумніви в неупередженості цього розслідування, адже в публічній площині ДБР часто пов’язують з Офісом президента.

У багатьох країнах НАТО такі справи розслідують слідчі військової поліції, але в Україні за 9 років війни так і не створили такої структури.

У Міністерстві оборони вже неодноразово говорили про те, що працюють над розробкою моделі військової юстиції, але з різних причин процес просувається дуже повільно.

У пропрезидентській фракції “Слуга народу” кажуть, що робота над системою військової юстиції активно ведеться, очікують рішень вже до кінця року.

Однак у справі про окупацію півдня є ще один момент: у військових колах побоюються, що їх хочуть просто “призначити” винними для швидкого задоволення запиту суспільства.

За їхніми словами, в цьому питанні, окрім дослідження подій початку війни, не менш важливим є дослідження подій, які відбувалися до самого вторгнення. Зокрема, як країна загалом готувалася до війни, які рішення влада ухвалювала і не ухвалювала в цьому напрямку та що робила, щоб максимально посилити армію і підготувати її до оборони.

Генерал Соколов стверджує, що замість чотирьох бригад, які за планом мали закривати кримський напрямок, в нього було лише півтори. Військ для закриття усієї країни – від Білорусі до Криму – катастрофічно не вистачало. Тому, як вважає генерал, до війни в країні мали оголосити мобілізацію, або в інший спосіб стрімко збільшити чисельність армії.

Джерела в Генштабі кажуть ще й про те, що це розслідування чинить певний тиск на військове командування. В Офісі президента неофіційно пояснюють, що це ніякий не тиск, просто суспільство хоче знати відповіді на питання, хто ж винен.

“Ми знаємо, є така справа, там фігурують військові. Треба з’ясувати, чому мости не було підірвано, а росіяни змогли так швидко зайти і окупувати Херсонщину. Є статут ЗСУ, військові мали діяти за цим статутом. Не президент має давати команду “Підривайте мости!”, військові мали це зробити, виходячи з тієї обстановки, яка була на місці. Слідство має розібратися”, – пояснило джерело в ОП.

Вранці 29 липня українські захисники здійснили нову повітряну атаку на тимчасово окупований російськими загарбниками Чонгарський міст, який об’єднує Херсонську область та Крим.

Військові побоюються, що їх «призначать» винними за не підірвані мости на Херсонщині на початку повномасштабної війни – BBC