Інтерв’ю з примою-балериною Катериною Ханюковою про пропаганду «вєлікого руского балєта»

Мистецтво – це віддзеркалення культурного коду народу, який формує нашу державу. Однак, із розгортанням повномасштабної війни, більшість українців постали перед запитанням: що є тим самим українським культурним кодом і як він трансформується під час військових дій? Для когось контекст культури став незначним і фактично зник з поля зору, адже “краса мистецтва” розчинилась у жорстоких реаліях. Проте, адаптувавшись, ми усвідомили, що саме культура стає потужним інструментом дипломатії: тим, що допомагає Україні зміцнювати міжнародні зв’язки, посилювати культурну ідентичність, розширювати межі впливу та збільшувати впізнаваність у світі. Це і стало нашим сучасним українським культурним кодом.
Однією із невіддільних складових культурної дипломатії є балет. Він виконує роль своєрідного культурного посередника, що сприяє формуванню позитивного іміджу нашої країни та зміцненню її культурних зв’язків. Сьогодні український балет не лише стає, а вже є рівноправним конкурентним гравцем на європейському хореографічному полі. Однак дотепер ми відчуваємо наслідки пропаганди, яка бере початок із Радянського Союзу, коли наші досягнення применшували, а найяскравіших артистів офіційна хроніка позначала як росіян чи представників російської школи. Відтак, російський балет продовжує існувати і має визнання в певних колах – попри те, що несе відверті пропагандистські лозунги.
Більше про сприйняття українців і їх самобутності; те, яким є російський балет, як змінилось бачення росіян у світі в контексті мистецтва, а також про те, наскільки руйнівною є думка, що “мистецтво поза політикою” – у коментарі для Букв поділилась прима Англійського національного балету – Катерина Ханюкова.
– Катерино, Ви є частиною Англійського національного балету з 2014 року, відколи ми стали свідками початкового етапу розгортання російсько-української війни. Протягом цього часу, як у мистецтві сприймали росіян? Чи це було щось на кшталт “мистецтво поза політикою”?
– Важливо розуміти, що просування наративів на кшталт “мистецтво/спорт поза політикою” насамперед вигідно ворогу. Бо це ті шляхи впливу на світове суспільство, які їм ще доступні. І ми маємо позбавити їх цих шляхів. Так, ставлення до росіян у світі змінилось назавжди, проте спорт, мистецтво, мода – це ті зони, де вони всі ці роки намагаються по максимуму використовувати гасла “поза політикою”, щоб маніпулювати пацифічно налаштованою західною аудиторією і намагатися мати доступ до міжнародних сцен і змагань.
– Відомо, що в Британії росіяни достатньо закріплені, а балет в світі зазвичай дорівнює російському. Говорячи про період до повномасштабного вторгнення, які настрої панували щодо сприйняття українців і їх самобутності, насамперед у балеті?
– Насправді, балет ніколи не дорівнював російському. На заході і до повномасштабного вторгнення завжди існувала зацікавленість нашою школою, але знань про неї було замало. Інколи навіть критики, називаючи імена моїх старших колег, не знали, що це вихідці саме нашої, української, а не російської балетної школи. Я завжди акцентую на тому, наскільки сильні наша школа і діти. Для того, щоб наші українці тримали голову високо і з гордістю казали, звідки вони. Це важливо, адже на тих, хто працює за кордоном, є відповідальність. Ми – представники нашої культури у світі, і ми маємо представляти її гідно.

Фото: особистий архів Катерини
– Як змінилось бачення росіян – у контексті мистецтва і загалом – з початком повномасштабної війни? Чи стало їх менше насамперед в балеті? А також як російська пропаганда впливає на британців?
– Західній людині важко дається розуміння, що для Росії мистецтво є нічим іншим, як засобом пропаганди. А не розуміють вони тому, що у них над головою не літають “шахеди”, виробництво яких проспонсоровано також із зарплат артистів російських театрів. Західний глядач в більшості випадків живе у достатньо стерильному світі, обходить конфронтації і не бажає вірити, що вид мистецтва, що випромінює таку красу, як, наприклад, балет, також може мати причетність до війни і вбивств. А він має.

Фото: особистий архів Катерини
– Враховуючи те, що Ви є дуже поважною персоною в Англійському національному балеті, як здійснюється налагодження Вашої комунікації з іноземцями щодо російсько-української війни?
– Тут питання радше в тому, як пояснити західній публіці, що мистецтво і балет не є поза політикою, і точно не є поза війною? На мою думку, дипломатично, але прямо. Пояснюючи, що будь-який артист, який працює у Росії – сплачує податки, що спонсорують цю війну, спонсорують вбивства наших дітей, наших людей. Що слідом за російським балетом йдуть російські танки. Вбивати і нищити.

Фото: особистий архів Катерини
– Повернімося до російського балету, яким росіяни дуже пишаються і, як для них характерно – присвоюють здобутки цього виду мистецтва собі. Врешті, яким є російський балет?
– Росія декадами вкладала величезні гроші на брендування і просування ідеї “русского балета”, при цьому знецінюючи сильні школи сусідніх держав і привласнюючи їх здобутки. Таким чином, у світі склалося хибне враження, що російський балет і школа балету є чимось надзвичайним. З надзвичайного там лише рівень пропаганди. У нас – сильна школа, і завжди була, у нас талановиті діти. Я вчилась у Київському державному хореографічному училищі й усім, що я вмію, завдячую своїм педагогам, особливо Аллі Вʼячеславівні Лагоді, моїй тренерці в театрі. Я дуже її люблю.

Фото: особистий архів Катерини
– Врешті, в чому головна відмінність російського та українського балету? Якщо говорити і про контекст, і про особливості його формування.
– Відмінність нашої школи, на мою думку, є у її автентичності. Ми завжди були дуже сильними технічно і витривалими, але при цьому мали артистичну насиченість. Підготовка найсильніша – у нас, бо найкращі вчителі – також у нас. На заході жоден педагог не буде сидіти з дитиною у залі по 6-8 годин на добу, відпрацьовуючи один і той же рух, готуючи до змагань чи екзамену. І це попри те, що в просування нашої школи ніколи не вкладались такі кошти та ресурси, як в іноземних.
– На жаль, серед українців також є ті, хто не лише підтримав російську агресію, а й репрезентує її у світі. Серед них – артист балету Сергій Полунін. На прикладі його “особистості” чи можемо підсумувати те, наскільки руйнівною є думка, що мистецтво – поза політикою?
* Сергій Полунін – артист балету українського походження, який підтримує російську агресію, зокрема окупацію свого рідного Херсона. Танцівник має тату із зображенням президента Росії Владіміра Путіна. Нещодавно в своєму Інстаграмі опублікував кадри зі зйомок “документального” фільму “о пробуждении Русского мира в Донбассе”.
– Артисти, як Полунін, мають бути під санкціями. І зовсім неважливо, як він танцює. Бо не можна відокремити людину від артиста. Передусім – це люди зі своїми вчинками та ідеологією. Також нещодавно в мережі завірусилось фото з російськими балеринами та військовими, а згодом відео “вєлікого руского балєта”, де балерини виконують танець з автоматом. Так ось, ці кадри російських солдат із балеринами “єкатєрінбургського” оперного, насправді, працюють на нас, і нам потрібно це використовувати. Бо це є візуальним підтвердженням глорифікації (прославлення) цієї війни росіянами.

Фото: tjournal.ru
Це наочний доказ того, що мистецтва “поза політикою” не існує. Сказати, що “митці ні за що не відповідають, бо вони лише роблять мистецтво” – значить відмовитися брати на себе відповідальність. У балеті ми витрачаємо десятиліття свого життя на навчання та вдосконалення здатності створювати ілюзорний світ на сцені. Але, я думаю, що необхідно також тренувати вміння сміливо дивитися в реальність і боротися з нею.

Фото: Олександра Злуніцина
Один із засуджених за вбивство бахмутського активіста Артема Мирошниченка самовільно залишив військову частину, до якої його направили після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі внаслідок підписання контракту із ЗСУ, повідомив брат загиблого, Сергій Мирошниченко.
Адміністрація Дональда Трампа не пропонує “розумних ідей” для завершення війни проти України через сформований “антиросійський настрій” на Заході, заявив помічник глави Росії Юрій Ушаков.
20 квітня президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Україна та РФ вже наступного тижня “укладуть угоду”.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 20 квітня. Так, з початку доби відбулося 86 бойових зіткнень. Ворог застосував 704 дрони-камікадзе та здійснив 1519 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ.
20 квітня Державний департамент США заявив, що вітатиме продовження одноденного “Великоднього припинення вогню”, оголошеного главою Росії Володимиром Путіним.