Менші країни виділяють більшу частку свого ВВП на підтримку України порівняно зі США, – CNN
Джерело: CNN
CNN проаналізувала міжнародну допомогу Україні і зазначила, що з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2023 року нашій країні виділили майже 100 мільярдів доларів прямої військової допомоги. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, до липня 2023 року майже половина з них припадає на Сполучені Штати. Проте багато менших європейських союзників України виділяють більшу частку свого ВВП, ніж США.
Згідно з даними, Конгрес США схвалив близько 46,6 мільярда доларів прямої військової допомоги Україні.
Загалом країни Європейського Союзу виділили 38 мільярдів доларів прямої військової підтримки Україні, до того ж, Німеччина, Данія та Польща зробили найбільший внесок.
Згідно з даними Кільського інституту, США виділили другу за величиною суму грошей на допомогу Україні – включаючи військову, фінансову та гуманітарну допомогу – після Європейського Союзу, який надіслав загалом близько 85,1 мільярда доларів. Ця цифра не включає внески окремих держав-членів ЄС, які враховуються окремо.
Але, на відміну від деяких менших союзників України, внески США становлять 0,3% її ВВП, свідчать дані. Натомість Норвегія, Литва, Естонія та Латвія спрямовують на війну понад 1% свого ВВП.
Коли в розрахунки допомоги включені також витрати, пов’язані з прийманням біженців, внески європейських союзників, які прийняли більшість українських біженців, стають ще більш значними.
Згідно з даними Управління ООН у справах біженців у вересні, Польща посіла друге місце після Німеччини (близько 1,1 мільйона осіб) за кількістю українських біженців (близько 960 тисяч) у країнах-союзниках .
Близько 78% прямої підтримки України з боку Польщі йде на витрати біженців – 17 мільярдів доларів із майже 22 мільярдів.
Якщо врахувати витрати на біженців у розрахунках ВВП, вартість допомоги Польщі Україні зростає приблизно з 0,7% до 3,2% ВВП у порівнянні з менш ніж 1% у Німеччині, свідчать дані Кільського інституту.
Зате США лідирують у допомозі важким озброєнням і супутніми боєприпасами.
- Відставка спікера Палати представників США Кевіна Маккарті може свідчити про зміни у поглядах щодо допомоги Україні.
- Спікер Палати представників, республіканець Кевін Маккарті попри свою попередню заяву наголосив, що у законопроєкті про фінансування Пентагону він залишить допомогу Україні. Мовиться про суму у 300 млн доларів.
- Вранці 3 жовтня президент США Джо Байден провів телефонну розмову з групою головних союзників Сполучених Штатів, оскільки майбутнє фінансування США для України залишається невизначеним.
- 1 жовтня президент США Джо Байден закликав республіканців у Палаті представників, зокрема спікера Кевіна Маккарті, дотримати своє слово щодо державного фінансування та допомоги Україні після того, як він підписав законопроєкт, який ледве допоміг уряду уникнути “шатдауну”.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.