70% українців вважають важливим критикувати помилки влади – опитування КМІС
Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, 70% українців вважають важливим критикувати можливі хибні рішення влади, а наполягають на уникненні будь-яких суперечок – 25%.
Натомість у травні 2022 року ситуація була протилежною – більшість українців надавали перевагу уникненню взагалі будь-яких суперечок. Тоді 68% вважали, що всі суперечки слід відкласти, а наполягали на допустимості критики – 26%.

Скріншот: КМІС
Зокрема, у всіх регіонах України більшість населення вважає, що і зараз є сенс у тому, щоб критикувати можливі помилкові та неправильні дії влади.

Скріншот: КМІС
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що, вочевидь, найбільшим фактором таких змін настроїв, коли 70% уже вважають доцільною критику, є питання корупції, і українці не хочуть замовчувати її. Разом з цим, за його словами, як раніше показували результати опитування КМІС, 59% все-таки бачать позитивні зрушення у боротьбі з корупцією.
Крім цього, запит на єднання зберігає свою потужність, українці – проти чвар і конфліктів. Певна критика населенням не призводить до бажання негайних змін шляхом виборів (за останніми даними КМІС – 81% проти проведення виборів).
“Пріоритетом лишається перемога. Відповідно, це запитання відображає більшою мірою доцільність саме конструктивної критики можливих хибних дій влади. Українці хочуть конструктивних пропозицій, які б виправляли наявні хиби і які б наближали Україну до перемоги”, – пояснив Антон Грушецький.
- Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 30 вересня − 13 жовтня, станом на жовтень 2023 року 81% респондентів вважають, що вибори мають проводитися після війни і зараз вони не на часі.
- В межах опитування Київського міжнародного інституту соціології українцям поставили запитання про те, які проблеми, окрім війни, їх найбільше турбують. 63% опитаних відповіли – корупція.
Триває 1523-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,3 млн осіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 квітня. З початку доби відбулося 125 бойових зіткнень.
Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.
Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.
Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.