Посли G7 пояснили, що міжнародним вимогам відповідає лише один законопроєкт про САП: чому
Джерело: “Європейська правда”
Посли країн G7 надіслали листа голові Верховної Ради Русланові Стефанчуку щодо причин, чому міжнародним вимогам відповідає лише один із запропонованих законопроєктів про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Утім, посли порекомендували додати і до цього законопроєкту деякі елементи.
Зазначимо, що 15 вересня у Верховній Раді прем’єр-міністр Денис Шмигаль зареєстрував законопроєкт №10060 про посилення САП. У листі посли висловили думку, що цей проєкт закону:
- удосконалює процедури відбору керівника САП та ключових посадових осіб органу;
- посилює спроможність установи регулювати свою організаційну діяльність шляхом виділення САП в окрему юридичну особу;
- збільшує штат та посадові оклади;
- передбачає призначення незалежного комітету з відбору з міжнародних представників;
- сприяє запобіганню витоку даних завдяки повному підпорядкуванню непрокурорського персоналу голові САП.
“Ми розуміємо, що існують два конкуруючі законопроєкти, зареєстровані різними групами членів парламенту (№10060-1 та № 10060-2). Ми вважаємо, що законопроєкт №10060 відповідає законодавчому наміру зміцнити інституційну автономію САП, покращити її спроможність регулювати організаційну діяльність та встановити механізми дисципліни та відповідальності”, – зазначили дипломати.
У листі зазначено, що законопроєкт №10060 охоплює найважливіші елементи для необхідної реформи. Утім, вони надали рекомендації й щодо нього, аби зберегти елементи реформи та інституційну незалежність, що передбачає законопроєкт, і надати САП процесуальну автономію шляхом внесення необхідних елементів до Кримінально-процесуального кодексу.
Йдеться про те, аби САП отримала можливість самостійно вчиняти відповідні слідчі та процесуальні дії щодо депутатів, суддів, мерів тощо. Також пропонується запровадити правові гарантії, які запобігають втручанню у виключні розслідувальні повноваження Національного антикорупційного бюро України та/або САП інших правоохоронних органів.
Посли рекомендують створити відділ внутрішнього контролю в САП, який керуватиметься незалежно від Генерального інспектора Офісу генерального прокурора. Відповідно зазначено, що установа зможе делегувати повноваження САП для адміністрування та виконання відповідних рішень і санкцій.
Пропонується ввести розумний термін для призначення Генеральним прокурором нового керівника САП після оголошення незалежною комісією результатів відбору, а також скасувати у Кримінальному процесуальному кодексі обмеження стосовно строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, аби запобігти передчасному закриттю справ.
- 8 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль офіційно отримав від глави Представництва Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової звіт Європейської комісії щодо України в межах пакета розширення ЄС.
Прессекретар глави РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія веде переговори з іншими країнами стосовно можливого імпорту нафтопродуктів.
Міністерство оборони запускає перший етап проєкту “Базовий рівень”, котрий передбачає мінімально гарантоване щомісячне забезпечення бойових підрозділів безпілотниками.
Правоохоронці провели новий етап операції “Опікун”, у межах якого підозри отримали ще 82 особи, причетні до схем ухилення від мобілізації.
До довічного позбавлення волі з конфіскацією майна засудили жителя Херсона, котрий після деокупації передавав росіянам розвідувальну інформацію про Сили оборони та ситуацію у місті.
Україна отримала ще 3,9 млрд євро від Європейського Союзу. Кошти спрямують на виробництво дронів, посилення ОПК та забезпечення потреб фронту, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.