Невидима війна технологій на полі бою в Україні

Джерело: Deccan Herald

Літальні апарати, поставлені німецькою технологічною фірмою Quantum Systems, багато місяців постійно працювали в повітрі, ведучи спостереження за ворожими танками та військами.

Потім дрони почали падати і ніхто не міг зрозуміти чому.

Це було загадкою, – говорить Свен Крук, керівник Quantum, який отримав суворого листа від Міністерства оборони України з вимогою вжити заходів.

Невдовзі інженери Quantum  визначили проблему: росіяни глушили бездротові сигнали, які з’єднували безпілотні літальні апарати з супутниками, які дрони використовували для навігації. Через це безпілотники збивалися зі шляху й падали на землю. Щоб виправити ситуацію, Quantum розробив програмне забезпечення на основі штучного інтелекту, яке виступає в якості свого роду вторинного пілота, і додав опцію ручного керування, щоб дрони можна було посадити за допомогою контролера Xbox. Також компанія побудувала сервісний центр для моніторингу електронних атак Росії.

Все, що ми могли зробити, це отримати інформацію від операторів, спробувати з’ясувати, що не працює, протестувати та спробувати знову, – сказав Крук.

В Україні точиться битва у невидимому царстві електромагнітних хвиль, за допомогою радіосигналів, які використовуються для перекриття каналів зв’язку з безпілотниками та військами, визначення цілі та обману керованої зброї. Протягом усіх 21 місяця конфлікту ця електронна війна змушує інженерів адаптуватися до нових реалій.

Електронна війна впливає на бойові дії в Україні так само, як погода та місцевість, – говорить Брайан Кларк, старший науковий співробітник Hudson Institute, мозкового центру у Вашингтоні, додаючи, що кожна військова операція тепер має враховувати рухи противника в електромагнітному спектрі.

Електронна боротьба є невіддільною частиною воєн уже понад 100 років. Під час Другої світової війни британці імітували німецькі радіосигнали, щоб ввести в оману системи націлювання, які використовували бомбардувальники. Вінстон Черчилль назвав це “битвою променів”. Під час холодної війни Радянський Союз вкладав значні кошти в електронну зброю, щоб отримати асиметричну перевагу проти ракет і літаків Сполучених Штатів.

В останні десятиліття використання електронних засобів було більш одностороннім. Під час війни в Іраку в 2000-х роках Сполучені Штати використовували глушники, щоб створювати радіоперешкоди для саморобних вибухових пристроїв з дистанційними детонаторами. Зовсім недавно Ізраїль поєднав сигнали GPS у своєму повітряному просторі з системами електронної боротьби, щоб захиститися  від можливих атак безпілотників та ракет.

Війна в Україні є першим конфліктом сучасності між двома великими та відносно передовими арміями, які широко розгортають засоби електронної боротьби в реальному часі. Раніше ці технології перебували в компетенції підготовлених експертів, а тепер їх використовує фронтова піхота. Українські оператори дронів говорять, що вони постійно вдосконалюють свої методи відбиття невидимих атак, використовуючи різні радіочастоти та типи антен.

Радіоелектронна боротьба стала настільки важливою, що генерал Валерій Залужний присвятив їй окремий розділ у своєму нещодавньому есе. “Широке використання інформаційних технологій у військові справі” може бути ключем для виходу з глухого кута у війні з Росією, написав він.

Експерти кажуть, що ці технології перетворили війну на проксі-лабораторію, за якою уважно стежать Сполучені Штати, Європа та Китай.

Генерал Чарльз К. Браун молодший, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, підняв тему електронної війни цього року у виступі під час слухань у Конгресі. Країни НАТО розширили програми закупівлі та розробки електронної зброї, говорить Томас Вітінгтон, експерт з радіоелектронної боротьби з Королівського інституту об’єднаних служб, британського аналітичного центру безпеки.

Війна в Україні прискорює розробку електронних засобів країнами НАТО, – стверджує Вітінгтон. – На цьому сконцентровані найкращі фахівці.

Антени та глушники

Коли в лютому 2022 року російські танки рухалися на Київ, російська армія спочатку зміцнила свою репутацію однієї з найкращих у світі у сфері радіоелектронної боротьби. Вони використовували потужні засоби глушіння і ракети-приманки, щоб нейтралізувати українську протиповітряну оборону, змусивши Україну покладатися лише на авіацію для боротьби з російськими літаками.

Електронна зброя, на перший погляд, не здається небезпечною. Зазвичай це супутникові антени, які можна встановити на вантажівках або в полях чи на будівлях. Але потім вони випромінюють електромагнітні хвилі, щоб відслідковувати, обманювати та блокувати датчики та канали зв’язку, які керують високоточною зброєю та забезпечують радіозв’язок. Майже кожна комунікаційна технологія покладається на електромагнітні сигнали, будь то солдати з радіостанціями, оператори дронів, або ракети, пов’язані із супутниками.

Одним із базових, але ефективних інструментів є глушник, який порушує зв’язок, надсилаючи потужні сигнали на тих самих частотах, що використовуються раціями чи дронами, унеможливлюючи передачу сигналу. Це ніби увімкнути важку рок-музику посеред університетської лекції.

Інша ключова зброя надсилає сигнал, який видає себе за те, чим він не є, наприклад супутниковий зв’язок. Фальшивий сигнал, який називається спуфінгом, впливає на дрон або ракету, передаючи хибні координати. В інших випадках спуфери копіюють сигнали ракет або літаків, щоб змусити системи ППО зареєструвати атаки, яких насправді немає.

Інші інструменти виявляють пучки випромінювання та намагаються визначити їхнє походження. Ці пристрої часто використовуються для пошуку операторів безпілотників.

За словами аналітиків, після перших успіхів у використанні цих засобів російські військові загальмували. Але війна затягується і Росія впроваджує інновації, виробляючи меншу за розміром мобільну електронну зброю, як-от гармати для боротьби з дронами та крихітні глушники, які утворюють радіохвильовий міхур навколо окопів.

Відповідь Росії виявилася спритнішою, ніж ми очікували, – сказав Джеймс А. Льюїс, колишній посадовець США, який пише про технології та безпеку для Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні. – Це повинно викликати занепокоєння в НАТО.

Радянська техніка проти стартапів

Щоб протистояти радянській техніці Росії у сфері електронної боротьби, Україна звернулася до стартапів. Ідея полягає в тому, щоб швидко виготовити продукти для електронної боротьби, випробувати їх, а потім відправити на поле бою.

Цього літа український уряд провів хакатон для компаній, щоб розробити способи блокування іранських безпілотних літальних апаратів Shahed, які використовуються для завдання ударів по містах у глибині країни, говорить Михайло Федоров, міністр цифрових технологій України.

На полігонах під Києвом виробники безпілотників розробляють способи протистояти зброї електронної боротьби. У серпні 53-річний Юрій Момот, колишній командир спецпризначенців та засновник фірми радіоелектронної боротьби “Піранья”, показав нову антидронову рушницю. Спрямувавши її на DJI Mavic, звичайний дешевий розвідувальний дрон, він натиснув на курок. Дрон нерухомо завис. Його навігаційна система була знищена спалахом радіосигналів рушниці.

У Росії вся система більш структурована, – сказав Момот про російську програму радіоелектронної боротьби, яку він знає ще з радянської армії. – Ми наздоганяємо, але це потребує часу.

Інші українські компанії, такі як “Квертус” і “Химера”, створюють крихітні глушники або рації вартістю 100 доларів, які можуть протистояти російському глушенню.

Інженери “Інфозахисту”, одного з найбільших в Україні підрядників радіоелектронної боротьби, нещодавно працювали над проектом відстеження та ідентифікації російських систем ППО. Генеральний директор компанії Ярослав Калінін зазначив, що російські зенітні радари замінити не так просто, як танки. Якщо знищувати їх у великій кількості, це могло б стати переломним моментом у війні.

Як тільки ми візьмемо небо під контроль, Росія впаде, – говорить він.

Заклик до дії

Цього літа Олександр Бережний, керівник Quantum, та один з найкращих українських операторів безпілотників поділилися з НАТО своїми знаннями про радіоелектронну боротьбу. За великим круглим столом на базі в Німеччині вони пояснили проблеми, з якими вони зіткнулися.

Ми сказали їм, що, ймовірно, 90% американських і європейських систем, які надходять в Україну, не готові зустріти виклик радіоелектронної боротьби, – сказав Бережний. – Було повне розуміння, що потрібні зміни.

Оскільки Україна дає змогу побачити, як у майбутньому можуть вестися електронні битви, потенційні учасники цих битв звернули на це увагу. Сполучені Штати та Європа уважно спостерігають, як така зброя справляється з російськими системами. Китайські експерти також постійно спостерігають, які російські електронні атаки були найбільш ефективними проти систем НАТО, і де Росія зазнала невдачі.

В одній із доповідей в листопаді 2022 року китайський оборонний аналітичний центр детально описав, як російська електронна атака ошукала обладнання НАТО, що змусило Україну розкрити місцезнаходження її власного електронного захисту.

Можливості боротьби з безпілотними літальними апаратами російської армії перевершують можливості армії США, – мовиться у звіті.

Україна розвиває свої методи захисту від  глушіння і деякі з них запозичуються о Сполученими Штатами та їхніми союзниками, сказав Кларк з Hudson Institute.

Навіть якщо ви робите свій дрон невидимим, ваш контролер і ваша антена видають сигнал, – сказав український оператор дронів, який назвав лише своє ім’я – Владислав. – Росіяни можуть виявити вікно площею близько 200 квадратних метрів, де може бути пілот безпілотника, додає він, зазначивши, що одного разу ворожа артилерія вдарила за 15-20 метрів від його позиції. Повністю сховатися неможливо, – говорить він.

• Виконавчий директор Інституту технічної політики Корнелльського університету Джеймс Роджерс, який консультує ООН та НАТО щодо бойового застосування безпілотників, заявив, що найближчим часом в Болівії та Білорусі можуть запустити виробництво іранських дронів-камікадзе.
• Незалежна британська дослідницька група Conflict Armament Research оглянула уламки двох безпілотників, знайдених у Києві в липні, які були схожі на іранські Shahed-136, але мали електронні модулі, які збігалися з російськими розвідувальними дронами.
• Російсько-українська війна змусила американські оборонні компанії активізувати своє виробництво та розширити заводські потужності.
• Україна і Росія активно користуються безпілотниками у війні, і Україні вдалося схилити чашу терезів на свою користь у цьому протистоянні.