Сенат США ухвалив законопроєкт про припинення шатдауну

Джерело: Reuters

10 листопада Сенат США ухвалив проєкт закону про припинення зупинки роботи уряду та відправив його до Палати представників.

Сенатори схвалили компромісне рішення, яке покладе край найтривалішому в історії США шатдауну, який на кілька тижнів порушив виплату продовольчих пільг мільйонам людей, залишив сотні тисяч федеральних працівників без оплати праці та порушив повітряний рух.

Законопроєкт було прийнято з результатом 60 голосів проти 40 за підтримки майже всіх республіканців та восьми демократів, які даремно намагалися пов’язати державне фінансування з субсидіями на охорону здоров’я, термін дії яких закінчується наприкінці року. Хоча угода передбачає голосування у грудні щодо цих субсидій, які використовуються 24 мільйонами американців, вона не гарантує їх продовження.

Угода відновить фінансування федеральних агентств, термін дії яких, за рішенням законодавців, закінчився 1 жовтня, і зупинить кампанію президента Дональда Трампа щодо скорочення штату федеральних працівників, запобігаючи будь-яким звільненням до 30 січня.

Далі вона буде передана до Палати представників, де спікер Майк Джонсон заявив, що хотів би ухвалити її вже 12 листопада та надіслати Трампу на підпис. Трамп назвав угоду про відновлення роботи уряду “дуже хорошою”.

Угода продовжить фінансування до 30 січня, залишаючи федеральний уряд на шляху до подальшого збільшення боргу в розмірі 38 трильйонів доларів на рік приблизно на 1,8 трильйона доларів.

Водночас ця угода викликала гнів серед багатьох демократів, які зазначають, що немає жодної гарантії, що контрольований республіканцями Сенат або Палата представників погодяться продовжити субсидії на медичне страхування.

“Хотілося б зробити більше. Закриття уряду здавалося можливістю привести нас до кращої політики. Це не спрацювало”, – сказав сенатор Дік Дурбін з Іллінойсу, демократ номер два у палаті.

Опитування Reuters/Ipsos наприкінці жовтня показало, що 50% американців звинувачують у закритті уряду республіканців, тоді як 43% – демократів.

У понеділок акції США зросли завдяки новинам про прогрес у досягненні угоди про відновлення роботи уряду.

Трамп в односторонньому порядку скасував витрати на мільярди доларів і скоротив федеральні фонди оплати праці сотень тисяч працівників, втрутившись у конституційні повноваження Конгресу щодо фіскальних питань.

Ці дії порушили попередні закони про витрати, прийняті Конгресом, і деякі демократи поставили під сумнів, чому вони голосуватимуть за будь-які такі угоди про витрати в майбутньому.

Угода, схоже, не містить жодних конкретних запобіжних заходів, які б запобігли подальшому скороченню витрат Трампом.

Однак угода фінансуватиме програму субсидування продуктів харчування SNAP до 30 вересня наступного року, запобігаючи будь-яким можливим збоям, якщо Конгрес знову закриє уряд протягом цього часу.

Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.

Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.

Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.

Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.

Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.