Польський інститут національної пам’яті не вважає операцію «Вісла» злочином: справу закрито

Джерело: польські ЗМІ

Слідчий відділ Польського інституту національної пам’яті заявив про припинення розслідування примусового переселення українців у 1947 році в межах операції “Вісла”.

“Висновки слідства вказують на те, що евакуація осіб української, лемківської та польської національностей була превентивно-захисною, а не репресивною. Переселення було здійснене внаслідок масових убивств, вчинених проти місцевого населення підрозділами ОУН та Української повстанської армії (УПА)”, – прокоментував прокурор Ряшева Артур Грабовський.

Так, у висновках розслідування йдеться, що метою переселення “було не переслідування якоїсь національної групи, а тим більше її знищення”. При цьому в прокуратурі стверджують, що евакуацію “було організовано та проведено гуманно”, переселенцям нібито дозволили забрати з собою більшу частину рухомого майна та тварин.

Водночас, за даними прокуратури, армія сприяла переселенню, зокрема допомогла транспортом. Також зазначається, що українців нібито забезпечили харчуванням, медикаментами та медичною допомогою. Умови життя на новому місці поселення, як мовиться в заяві, були кращими, ніж на виїзних місцях.

Своєю чергою, історик та нардеп Володимир В’ятрович зауважив, що одним із головних завдань інститутів національної памʼяті, які постали на теренах Східної Європи, було дослідження і засудження злочинів комуністичних режимів.

“Саме тому Польський інститут національної пам’яті займався справою акції “Вісла”. Але вчора прокурор цієї інституції закрив цю справу, назвавши примусову депортацію українців не репресивною, а захисною. Це ганебне виправдання одного з найбільших злочинів польського комуністичного режиму. Між іншим, засудженого польським сенатом відразу після падіння комунізму”, – написав він.

ДОВІДКОВО. Операція “Вісла” – етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ (СРСР, Польської республіки, ЧСР), депортації українців з їхніх етнічних територій, – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, – на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, так звані “Повернені Землі”, з метою асиміляції українського населення під маніпулятивним приводом обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням.

Було насильно переселено 482 000 осіб, ув’язнено в концтаборі “Явожно” 3936 осіб (з них: 823 жінки, 27 священників; унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців), убито 655 осіб, заарештовано 2800 членів українського руху ОУН і УПА на Закерзонні.

З квітня до липня 1947 року оперативна група “Вісла” провела 357 бойових акцій, вбила 1509 українських повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок.

Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.

13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.

Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.

У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.

Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.