У Раді зареєстрували законопроєкт про захист прав нацменшин без русифікаторських норм

Джерело: Володимир Вʼятрович/Facebook

Депутати, урядовці та представники громадянського суспільства спільно працювали над змінами до урядового законопроєкту, аби усунути з нього неприйнятні русифікаторські норми. У підсумку сторони досягли консенсусу, зазначив народний депутат з фракції “Європейська Солідарність” Володимир Вʼятрович.

Проєкт закону істотно відрізняється від внесеного урядом варіанту, який викликав хвилю протесту під гаслом “Євроінтеграція без русифікації!”.

Основні зміни документа:

Не вноситимуться зміни в законодавство про книговидання, які загрожували б поверненням російської на наш книжковий ринок, натомість на книжки, видані мовами Європейського Союзу, не поширюватиметься вимога видавати 50% видань українською.
Телеканали і радіостанції, які захочуть вести мовлення мовами ЄС або окремих національних меншин України, зможуть знизити обов’язкову частку української мови в етері до 30%, але така можливість не поширюватиметься на російську мову.
Не вноситимуть зміни до визначення україномовної програми, які загрожували перетворити це визначення на фікцію.
Не буде російськомовної реклами. Але на місцевих телеканалах і радіостанціях може бути реклама мовами ЄС.
Матеріали виборчої агітації мовами меншин дублюватимуться українською.
Учні шкіл, а також студенти приватних університетів зможуть більшу частину навчального часу навчатися мовами ЄС, але за рішенням закладів освіти частка навчання українською може збільшуватися.
Оновлене визначення населеного пункту, де традиційно проживають національні меншини, вже не дозволить записати до таких пунктів ледь не всі міста України, бо поширюється лише на населені пункти, де представників такої меншини хоча б 10%.

По суті, ми зберегли всі закладені в первісній версії урядового проєкту зміни, спрямовані на захист прав меншин, але всі ці нововведення не поширюватимуться на російську мову як мову держави-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково, – зауважив депутат.

Вʼятрович висловив щиру подяку активістам спільноти “Мова об’єднує”, а також колегам-депутатам, які подали спільні конструктивні пропозиції до законопроєкту. А також й уряду, який ці пропозиції врахував.

Звичайно, краще було б, якби уряд вів діалог із парламентом і суспільством до реєстрації законопроєкту і не чекав суспільного обурення для початку такого діалогу, але головне, що ми вийшли на якісний результат, – зазначив Вʼятрович.

Він також висловив сподівання, що законопроєкт вже найближчими днями підтримає профільний комітет і ухвалить парламент – за основу і в цілому.

Раніше мовні експерти застерегли від законопроєкту №10288.

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав програму популяризації української мови.
28 вересня у Національному заповіднику “Софія Київська” презентували сучасний переклад Біблії українською мовою.
10 листопада уряд прийняв рішення щодо виключення з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення пам’ятників російським та радянським діячам.
28 вересня 2014 року – рівно 6 років тому – у Харкові знесли пам’ятник Леніну висотою 20 метрів. Він простояв на майдані Свободи 50 років та вважався найбільшим пам’ятником Леніну в Україні.
Ми зможемо “деокупувати” свій мозок, тільки поважаючи самих себе, своє історичне минуле та наше героїчне сьогодення – історик Ігор Кошіль.