У Литві статус вимушених переселенців мають 52 тисячі українців

Джерело: Delfi з посиланням на Департамент міграції

Станом на 1 грудня у Литві проживає понад 86 тисяч українців, 52 тисячі з яких вважаються воєнними переселенцями і мають тимчасовий дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту.

За даними відомства, інші українці мають тимчасовий дозвіл на проживання в Литві у зв’язку з роботою, в тому числі є висококваліфікованими фахівцями, а також через возз’єднання сім’ї, з гуманітарних міркувань тощо.

Варто нагадати, що у Литві триває заміна тимчасових видів на проживання, виданих на підставі тимчасового захисту, термін яких закінчується в березні 2024 року.

Як розповіли в Департаменті міграції, за півтора тижні надійшло 19 тис заяв від українських воєнних переселенців. Вже продовжені посвідки на проживання 3 тис отримувачів тимчасового захисту.

За словами директорки Департаменту міграції Евеліни Ґудзінскайте, можна вважати позитивним той факт, що українські переселенці активно записуються на прийом до Департаменту та обмінюються між собою інформацією про те, як правильно заповнювати заяви на заміну посвідки на проживання.

“Якщо заяви й надалі подаватимуться так швидко, всі отримувачі тимчасового захисту встигнуть замінити посвідки до початку березня”, – прокоментувала вона.

Президент РФ Володимир Путін заявив, що у разі відновлення переговорів між Росією та Україною місцем їхнього проведення може стати столиця Білорусі – Мінськ.

Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.

Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.

Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.

Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.