Британська розвідка: гризуни стали проблемою на фронті як для українців, так і для росіян
Джерело: Міноборони Великої Британії
Упродовж останніх тижнів на деяких ділянках фронту, як українським, так і російським військам, ймовірно, “доводиться боротися” з надзвичайно високим рівнем нашестя щурів та мишей.
За даними аналітиків, тепла осінь та велика кількість їжі з полів, що залишилися незасіяними через бойові дії, ймовірно, спричинили збільшення популяції гризунів. Оскільки погода стала холоднішою, тварини, ймовірно, шукають притулку в транспортних засобах та на оборонних позиціях.
Як йдеться в огляді, гризуни створюють додатковий тиск на моральний дух бійців на лінії фронту. Крім того, вони становлять небезпеку для військової техніки, перегризаючи кабелі.
Цікаво, що така ж проблема, за словами експертів, була зафіксовано в цьому ж районі під час Другої світової війни.
За неперевіреними даними, в російських підрозділах почастішали випадки захворювань, які військові пов’язують з проблемою шкідників, йдеться у звіті.
- У Міністерстві оборони Великої Британії повідомили, що російських військових, зокрема з підрозділів “Шторм- Z”, з високою ймовірністю повертають на бойові позиції з ранами, що не загоїлися, і навіть після ампутацій кінцівок.
11 листопада вранці та вдень російські війська атакували Харків ударними безпілотниками. Внаслідок чергових обстрілів у місті п’ятеро постраждалих.
Глава російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський повідомив, що дипломати Європейського Союзу не брали участі у переговорному процесі в ОАЕ.
На Одещині правоохоронці викрили групу медиків, котрі за 8 тисяч доларів обіцяли військовозобов’язаним чоловікам оформити інвалідність для отримання відстрочки від мобілізації. Санкція передбачає до восьми років позбавлення волі.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.