Суд у Москві заочно арештував керівника ГУР Буданова
Джерело: пресслужба Московських судів загальної юрисдикції
Суд у Москві заочно заарештував керівника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова за обвинуваченням в організації терактів.
“Постановою Басманного районного суду міста Москви стосовно Буданова Кирила Олексійовича обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на термін 2 місяці, термін обчислюється з моменту його екстрадиції на територію Російської Федерації, або з моменту його затримання на території Російської Федерації”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляється, Буданов обвинувачується у скоєнні 104 злочинів, передбачених п. “а”, “в” ч. 2 ст. 205 КК РФ (терористичний акт).
Раніше МВС Росії оголосило у розшук керівника ГУР України Кирила Буданова.
У жовтні 2022 року Росія звинуватила Буданова “в організації нападу” на Керченський міст. 21 квітня Слідчий комітет РФ заочно висунув йому звинувачення.
Нагадаємо, що в листопаді дружину Кирила Буданова – Маріанну та кількох співробітників ГУР отруїли миш’яком або ртуттю.
- 28 листопада стало відомо про отруєння дружини керівника ГУР МОУ та декількох співробітників розвідки. У ЗМІ зазначають, що це може свідчити про активізацію зусиль РФ щодо усунення вищого керівництва України.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Вибух на базі Ракетних військ стратегічного призначення в Оренбурзькій області РФ, що стався у п’ятницю вдень, був результатом невдалих випробувань новітньої ядерної ракети “Сармат”, заявляють військові аналітики.
МЗС Казахстану звернулося до України із вимогою припинити удари по Чорноморському терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC) після того, як масштабна атака морських дронів призвела до зупинки експорту та серйозного пошкодження інфраструктури.
Україна синхронізувала санкції зі Сполученими Штатами і запровадила обмеження проти “Роснєфті” та її підприємств, а також компаній із групи “Лукойл”.