115 років з дня народження Марії Примаченко: що варто знати про генійку наївного мистецтва

115 років тому народилась одна із найяскравіших представниць українського мистецтва – Марія Примаченко. Вона створила цілий власний світ фантастичних тварин, яким захоплювалися Пікассо та Шагал. Сама художниця жила у постійній скруті, її картини викрадали, плагіатили, а якщо і купували, то за безцінь. Попри це, творчість Примаченко ще досі привертає увагу всього світу, про неї пишуть провідні медіа, від The Guardian до The Times, а за мотивами її картин створюють мультфільми, одяг та прикраси.

З нагоди річниці з дня народження Примаченко Букви розповідають про життя художниці, її картини, їхню унікальність та сучасний контекст.

Становлення художниці

Марія народилась і прожила все життя в селі Болотня на Київщині. Зростала у творчій родині: мати була майстринею-вишивальницею, батько – теслею, бабуся займалась писанкарством. 

У сім років Примаченко захворіла на поліомієліт, через що тривалий час пересувалась на милицях, а згодом їй встановили протез. Однак дитяча хвороба не вплинула на її казковий світ.

“Починалося все це так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…” – згадувала Марія.

Тоді вона отримала своє перше замовлення. За розпис хати сусідів вона отримала порося, яке у голодні часи прогодувало всю родину. 

Талант Марії помітила вишивальниця Тетяна Флора і запросила її на навчання до експериментальної майстерні у Києві. 

Примаченко творила у жанрі наївного мистецтва (примітивізму), якому характерні пласкі форми, чисті кольори та відсутність повітряної перспективи. 

Творчий підйом художниці стався у 1936-му році завдяки серії малюнків “Звірі з Болотні”. Вона мала персональні виставки у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі та Празі. На одній з них побував Пабло Пікассо. Витвори Примаченко надихали Марка Шагала, який перейняв деякі мотиви у власну творчість, а Сергій Параджанов, Павло Тичина та Микола Бажан регулярно навідувалися в гості до художниці у Болотню. 

Хранителька народного мовлення Полісся

Через поліомієліт Марія закінчила тільки 4 класи школи. Художниця вміла писати, але не використовувала літературну мову. Натомість Примаченко була носійкою середньополіського діалекту, який вона зберегла у назвах картин. Свої твори вона підписувала колоритними примовками, уривками з народної творчості: “Літа моі молодій / зупініця на калиновом мосці да / Придіть до мене в госці”. Середньополіський діалект Марії проаналізувала команда волонтерського проєкту “Р.І.Д.”.

“Було б вау змінити наратив про «неграмотну Марію, яка закінчила лише 4 класи», а натомість заговорити про «хранительку народного мовлення Полісся», якою вона й була,” – зазначає популяризаторка української мови та волонтерка проєкту Іванка Світляр у дописі в Instagram.

Доробки за мотивами картин Примаченко

За мотивами образів Примаченко українські митці створили мультфільм “Дивосвіт”. Зокрема, лев з картини “Звір гуляє” став прототипом головного героя. 

Картина Марії Примаченко “Звір гуляє”

Окрім цього, за творчістю Примаченко створюють одяг, вази, різдвяні прикраси, іграшки, вишиванки тощо.

Фото: frankpeterwilde / Instagram

Примаченко та плагіат

Образи з картин Примаченко часто використовують дизайнери з порушенням авторських прав. 

Так у 2013 році стало відомо, що фінський бренд Marimekko без дозволу використав зображення лісу з картини “Щур у дорозі” як прототип для принту на літаку авіакомпанії Finnair. Окрім того, малюнок представили як оригінальний. Після звинувачень у плагіаті компанія попросила вибачення та прибрала принт.

Фото: Finnair / X

Картина Марії Примаченко “Щур у дорозі”

Антивоєнні картини 

Чоловік Примаченко загинув у роки Другої світової війни. Тому чимало картин висвітлюють проблему війни.

Картина Марії Примаченко “Атомна війна, будь проклята вона!”

Примаченко і сучасність

Картини Примаченко стали символом спротиву під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

25 лютого 2022 року російські окупанти знищили Іванківський історико-краєзнавчий музей, де зберігалися витвори художниці. На щастя, 14 картин Примаченко вдалося врятувати. Іванківці, які помітили пожежу в будівлі музею, вибили вікна і винесли полотна з полум’я.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України / Telegram

Наразі Іванківським краєзнавчим музеєм можна прогулятися в 3D-турі та роздивитися понівечену будівлю з усіх боків: побачити загальну панораму музею, вікна, через які рятували експонати, а також руйнування довкола.

Персонажі картин, які намагалися знищити окупанти в Іванкові, ожили на стінах одного з корпусів дитячої лікарні “Охматдит” у Києві. Мурал, окрім того, що популяризує творчість Примаченко, став арттерапією для відвідувачів лікарні. 

Фото: Ukrainian Beasts / Facebook

Зростання вартості картин

За життя картини мисткині купували за копійки, нині Примаченко – найдорожча українська художниця. Попри війну і “застій” на арт-ринку, інтерес до Примаченко зростає. За словами мистецтвознавця Едуарда Димшица, середня вартість картин сягає $30 000, тоді як перед повномасштабним вторгненням була на рівні $15 000–20 000. А у 90-х вартість робіт становила всього лише $200–300. 

Так під час повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, картину “Моя хата, моя правда” продали на аукціоні у Венеції за 110 тисяч євро. 

Згодом, у травні 2022 року, фонд Сергія Притули продав картину “Квітки виросли коло четвертого енергоблока” за $500 000 – це найдорожча робота в історії українського мистецтва.

Фото: Національний художній музей України / Facebook