У Києві облаштовують перше мобільне укриття поблизу зупинки
Джерело: КМДА
У Києві дозавершують облаштування першого мобільного укриття поблизу зупинки громадського транспорту. Профінансували купівлю та встановлення меценати, до яких звернувся міський голова Віталій Кличко.
Укриття розташоване на Берестейському проспекті, поряд із зупинкою “Парк Івана Багряного”. Через неї курсують тролейбуси маршрутів №№ 4, 5 та 7.
Як зауважила виконувачка обов’язків генерального директора КП “Київпастранс” Тетяна Тараско, мобільна споруда пристосована для потреб людей із числа маломобільних груп. Усередині передбачено до 10 місць для сидіння та місце для крісла колісного. Для захисту людей конструкція обладнана двома входами з тамбурами, металевими дверима та захисними блоками біля кожного входу.
Укриття відповідає вимогам ДСТУ.
У пресслужбі запевнили, що найближчим часом підприємство планує придбати та встановити 14 укриттів. Зараз триває процедура закупівлі.
Раніше стало відомо, що у Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Усього у фонді захисних споруд цивільного захисту столиці України на 30 липня цього року налічувалося 4 368 об’єктів. В усіх цих об’єктах разом нині може розміститися 2 182 467 осіб. На 2026 рік, за оцінками аналітиків, у Києві нині проживає понад 3,7 млн осіб.
Найбільше у столиці України є саме сховищ – 512 об’єктів місткістю 219 012 осіб. Сховища – це герметична захисна споруда, яка має захищати людей не лише від уламків чи вибухової хвилі, а й від іонізуючого випромінювання. Сховища обладнують системами вентиляції, захисними, захисно-герметичними, противибуховими й іншими системами життєзабезпечення, які мають забезпечувати герметизацію й автономність функціонування щонайменше 48 годин.
- Народна обраниця від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко зреагувала на масовану російську атаку на Київщину та закликала повернути Києву 8 млрд грн на укриття та захист енергосистеми.
Головне управління розвідки Міноборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника “Герань-5 К5-К”, яку РФ почала застосовувати проти українських міст на початку осені 2026 року. Апарат здатний розвивати швидкість до 1000 км/год, а серед його деталей виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва.
У ніч на 9 листопада безпілотники атакували Ленінградську область Росії. У місті Кіриші після влучань дронів спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних заводів країни – “Кіришинефтеоргсинтез” (КІНЕФ).
Хакерські угруповання “Кіберпартизани BY” та Silent Crow заявили, що отримали доступ до бази даних російської Федеральної служби державної статистики (Росстат). За їхніми підрахунками, від початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули від 394 до 450 тисяч росіян.
Президент США Дональд Трамп заявив, що розраховує на швидке завершення війни в Україні, однак припустив, що після укладення мирної угоди кордони країни можуть змінитися.
Триває 1720-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,6 млн осіб.