Найгірша ситуація з укриттями у Деснянському районі Києва – КМДА
Джерело: відповідь КМДА на запит “Радіо Свобода”
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Усього у фонді захисних споруд цивільного захисту столиці України на 30 липня цього року налічувалося 4 368 об’єктів. В усіх цих об’єктах разом нині може розміститися 2 182 467 осіб. На 2026 рік, за оцінками аналітиків, у Києві нині проживає понад 3,7 млн осіб.
Найбільше у столиці України є саме сховищ – 512 об’єктів місткістю 219 012 осіб. Сховища – це герметична захисна споруда, яка має захищати людей не лише від уламків чи вибухової хвилі, а й від іонізуючого випромінювання. Сховища обладнують системами вентиляції, захисними, захисно-герметичними, противибуховими й іншими системами життєзабезпечення, які мають забезпечувати герметизацію й автономність функціонування щонайменше 48 годин.
Крім того, як мовиться у відповіді, у Києві є:
- два протирадіаційних укриття (ПРУ) місткістю 540 осіб;
- одне первинне (мобільне) укриття П(М)У) місткістю 20 осіб;
- 47 споруд подвійного призначення (СПП) місткістю 54 406 осіб, зокрема, це станції метрополітену, підземні паркінги й підземні переходи;
- 3806 найпростіших укриттів (НУ) місткістю 1 908 339 осіб, переважно це підвали й цокольні приміщення.
Найбільше об’єктів цивільного захисту розташовано у Голосіївському районі – 991 споруда, Дарницькому – 591, Дніпровському – 539 та Святошинському – 532. Далі йдуть Солом’янський район – 492, Оболонський – 446, Шевченківський – 379, Печерський – 337, Деснянський – 287, Подільський – 227.
Бюджетом столиці на 2026 рік передбачено витратити на зведення споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ), тобто станцій метро/підземних паркінгів/підземних переходів – понад 840 мільйонів гривень. Станом на 8 липня фактично профінансовано трохи більше ніж 137 мільйонів гривень, 16,3%.
Тоді як на реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ запланували витратити понад 173,5 мільйона гривень, фактично вже профінансували – 18,5 млн гривень, тобто 10,7%; на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд цивільного захисту передбачили майже 935 мільйонів гривень, тоді як фактично профінансували – трохи більше ніж 71 мільйон гривень, 7,6%.
- Народна обраниця від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко зреагувала на масовану російську атаку на Київщину та закликала повернути Києву 8 млрд грн на укриття та захист енергосистеми.
31 серпня та в ніч на 1 вересня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.