Найгірша ситуація з укриттями у Деснянському районі Києва – КМДА
Джерело: відповідь КМДА на запит “Радіо Свобода”
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Усього у фонді захисних споруд цивільного захисту столиці України на 30 липня цього року налічувалося 4 368 об’єктів. В усіх цих об’єктах разом нині може розміститися 2 182 467 осіб. На 2026 рік, за оцінками аналітиків, у Києві нині проживає понад 3,7 млн осіб.
Найбільше у столиці України є саме сховищ – 512 об’єктів місткістю 219 012 осіб. Сховища – це герметична захисна споруда, яка має захищати людей не лише від уламків чи вибухової хвилі, а й від іонізуючого випромінювання. Сховища обладнують системами вентиляції, захисними, захисно-герметичними, противибуховими й іншими системами життєзабезпечення, які мають забезпечувати герметизацію й автономність функціонування щонайменше 48 годин.
Крім того, як мовиться у відповіді, у Києві є:
- два протирадіаційних укриття (ПРУ) місткістю 540 осіб;
- одне первинне (мобільне) укриття П(М)У) місткістю 20 осіб;
- 47 споруд подвійного призначення (СПП) місткістю 54 406 осіб, зокрема, це станції метрополітену, підземні паркінги й підземні переходи;
- 3806 найпростіших укриттів (НУ) місткістю 1 908 339 осіб, переважно це підвали й цокольні приміщення.
Найбільше об’єктів цивільного захисту розташовано у Голосіївському районі – 991 споруда, Дарницькому – 591, Дніпровському – 539 та Святошинському – 532. Далі йдуть Солом’янський район – 492, Оболонський – 446, Шевченківський – 379, Печерський – 337, Деснянський – 287, Подільський – 227.
Бюджетом столиці на 2026 рік передбачено витратити на зведення споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ), тобто станцій метро/підземних паркінгів/підземних переходів – понад 840 мільйонів гривень. Станом на 8 липня фактично профінансовано трохи більше ніж 137 мільйонів гривень, 16,3%.
Тоді як на реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ запланували витратити понад 173,5 мільйона гривень, фактично вже профінансували – 18,5 млн гривень, тобто 10,7%; на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд цивільного захисту передбачили майже 935 мільйонів гривень, тоді як фактично профінансували – трохи більше ніж 71 мільйон гривень, 7,6%.
- Народна обраниця від “Європейської Солідарності” Ірина Геращенко зреагувала на масовану російську атаку на Київщину та закликала повернути Києву 8 млрд грн на укриття та захист енергосистеми.
У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.
Постачання російської нафти впало до мінімуму з травня. Ключові порти на Балтиці та Чорному морі працювали значно нижче своїх можливостей.
У Херсоні внаслідок російської атаки FPV-дрона зазнала поранень журналістка Олена Гнітецька, котра співпрацює з місцевими ЗМІ. У медійниці діагностували закриту черепно-мозкову травму і контузію.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія готується не до миру, а до подальшої ескалації, та закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск і підтримку України системами ППО.
Росія продовжує нарощувати виробництво ракетного озброєння та навряд чи припинить удари по Україні, хоча може зменшити кількість ракет під час окремих атак, розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький.