Агітувала жителів Херсона приєднатися до РФ: СБУ затримала організаторку псевдореферендуму

Джерело: СБУ

Співробітники Служби безпеки затримали ще одну організаторку псевдореферендуму, який росіяни проводили під час окупації Херсонщини восени 2022 року.

Зловмисницею виявилась мешканка захопленого на той час Бериславського району. Тоді вона підтримала загарбників і запропонувала їм свою допомогу у війні проти України.

За це її призначили до окупаційного “виборчкому” на території Борозенської громади.

Там вона займалася підготовкою до фейкового плебісциту щодо “приєднання” регіону до складу Росії. Для цього готувала списки місцевих жителів, а потім обходила двори та агітувала людей “проголосувати” на користь кремля.

Під час таких “рейдів” фігурантка брала із собою бюлетені, в яких з погрозами закликала односельців поставити “потрібні відмітки”.

У разі відмови – “натякала”, що наступного разу прийде у супроводі озброєних рашистів.

Після звільнення правобережної Херсонщини колаборантка “залягла на дно” і тривалий час переховувалась від правосуддя.

Однак співробітники СБУ все одно задокументували злочинну діяльність фігурантки, встановили місце її перебування і затримали.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили затриманій про підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність, вчинена за попередньою змовою групою осіб).

Наразі вона перебуває під вартою. Зловмисниці загрожує до 10 років тюрми з конфіскацією майна.

Під час промови до Дня національної незалежності Польщі міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш відзначив, що боротьба українців проти російської агресії – це також боротьба за безпеку всієї Європи.

Підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі ТОВ “Ставролєн” у Будьоновську, Ставропольський край (РФ).

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.