Анналену Бербок обрали головою Генеральної Асамблеї ООН

Джерело: Bild

Колишню міністерку закордонних справ Німеччини Анналену Бербок обрали президенткою Генеральної Асамблеї ООН.

Ексочільниця МЗС Німеччини стала президенткою одного з найважливіших органів ООН.

Голосування відбулося 2 червня в другій половині дня. Кандидатуру Бербок підтримали 167 країн — переважна більшість членів Асамблеї.

Вона була єдиною кандидаткою на цю посаду. У своїй першій промові Бербок висловила вдячність представникам держав за виявлену довіру та заявила, що має намір бути “чесною посередницею” у роботі Асамблеї.

Раніше федеральний уряд Німеччини підтвердив намір офіційно висунути кандидатуру Бербок на пост. Офіційний представник уряду Штеффен Гебештрайт заявив на брифінгу, що рішення узгоджене з майбутнім керівництвом країни. Він акцентував, що Бербок має високу кваліфікацію та необхідний досвід для виконання цієї ролі.

Основні обов’язки голови Генасамблеї ООН включають керівництво засіданнями та виконання представницьких функцій. Ця посада щорічно переходить від однієї країни-члена ООН до іншої. Востаннє Німеччина очолювала Генеральну Асамблею в 1980 році.

Однак, за інформацією Bild, сама Бербок спершу не прагнула отримати цю посаду. Її пріоритетом залишалося збереження міністерського крісла. Вона активно брала участь у передвиборчій кампанії партії Зелених та обговорювала з однопартійцями можливі кар’єрні перспективи у разі невдалого результату виборів. Як стверджує видання, саме тоді вона почала розглядати посаду в ООН як альтернативний варіант.

За даними Bild, після поразки Зелених на виборах Бербок звернулася до майбутнього канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, без підтримки якого її призначення було б малоймовірним. У підсумку місце голови Генасамблеї поступилася їй досвідчена дипломатка Гельга Шмід, колишня генеральна секретарка ОБСЄ. Спершу саме вона мала зайняти цей пост, однак, нині зосередиться на підготовці до Мюнхенської конференції з безпеки 2026 року.

  • Канцлер Німеччини Олаф Шольц на нинішньому етапі виключив участь військових Бундесверу в Україні, назвавши нещодавню заяву глави МЗС Анналени Бербок “дипломатичною відповіддю” на гіпотетичне запитання.
  • 17 грудня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив про проголосовану Генеральною Асамблеєю ООН резолюцію щодо порушення прав людини Росією на тимчасово окупованих територіях України. Документ став першою резолюцією ООН, в якому Генеральна Асамблея називає агресію РФ проти України “загарбницькою війною РФ проти України” (War of aggression against Ukraine).
  • 24 лютого Генасамблея ООН підтримала резолюцію проти Росії, яку раніше запропонували Україна з рештою країн Європи.
  • Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук надіслала лист Генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу з проханням призупинити членство Російської Федерації в Асамблеї. До цього звернення долучилось понад 20 латиноамериканських діячів.

Хакери використали релігійний додаток BadeSaba з 5-мільйонною аудиторією, щоб закликати іранських військових скласти зброю під час нічного обстрілу військових об’єктів.

У неділю, 1 березня, усі 27 країн Євросоюзу виступили зі спільною заявою, закликавши сторони конфлікту на Близькому Сході до негайного припинення військової агресії та поваги до міжнародного права.

Українська сторона офіційно надіслала Прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо пропозицію щодо проведення зустрічі в Києві 6 або 9 березня для врегулювання актуальних питань

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 1 березня заявив про готовність Сполученого Королівства завдавати ударів по іранських об’єктах, якщо Тегеран не припинить масовані атаки на союзників у регіоні. Він також анонсував залучення українських фахівців з ППО для допомоги партнерам.

У неділю, 1 березня, президент США Дональд Трамп в ексклюзивному коментарі для Daily Mail підтвердив загибель трьох американських військових та заявив, що активна фаза війни з Іраном триватиме не більше чотирьох тижнів.