Архип Куїнджі: як українець із Маріуполя став генієм світового рівня

Архип Куїнджі – український художник родом із Маріуполя, чиї пейзажі здобули міжнародне визнання. У своїх роботах митець нерідко зображував Чорне море, Кримські гори, Дніпро та рідне місто. На початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали його роботи, що знаходились у Маріуполі, а музей, присвячений життю й творчості митця, зруйнували. 

До дня народження Архипа Куїнджі розповідаємо, як маловідомий самоук з України, попри труднощі та невдачі, став всесвітньо визнаним художником.

Архип Куїнджі народився 27 січня 1841 року (за іншими джерелами, 1842 чи 1843 року), в Маріуполі в сім’ї шевця грецького походження. Ставши сиротою в шість років, він був змушений самостійно дбати про себе, тому не перебирав роботою: пас гусей, працював ретушером у фотографів, займався обліком цегли на будівництві. Його освіта обмежувалася кількома класами середньої школи, а вчителі вважали його недисциплінованим, ледачим та безперспективним.

Якось хліботорговець, у якого працював Архип, звернув увагу на малюнки хлопця та порадив йому поїхати в Крим на навчання до Івана Айвазовського. Влітку 1855 року Куїнджі прибув до Феодосії, сподіваючись стати учнем знаменитого художника, проте той доручив хлопцю товкти фарби та фарбувати паркан. Таке навчання не влаштувало юнака, тож він повернувся до Маріуполя. 

Попри невдачі, Архип продовжував малювати. З третьої спроби йому вдалося вступити до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Там він дебютував на академічній виставці з роботою “Татарська сакля в Криму” (не збереглася до наших днів) та здобув звання вільного художника.

Невдовзі про роботи Куїнджі заговорили, а в 1878 році вони були виставлені на Всесвітній виставці в Парижі, що принесло йому міжнародне визнання.

Хоча більшість витворів Куїнджі нині зберігається в державних музеях Росії, саме українська тематика займає ключове місце у творчому доробку художника. Окрім того, Архип Куїнджі в часи Валуєвського циркуляра та Емського указу свідомо уникав у назвах своїх робіт імперської назви “Малоросія”, віддаючи перевагу терміну “Україна”. 

У списку його робіт чимало пейзажів Кримського півострова, Чорного моря, а головним творінням свого життя митець вважав картину “Місячна ніч на Дніпрі”. У 1880 році він навіть організував виставку в Санкт-Петербурзі, де єдиним експонатом була саме ця картина. Полотно викликало такий інтерес, що люди ставали в чергу, аби його роздивитися. В затемненій кімнаті яскраве місячне сяйво на картині виглядало настільки реалістично, що люди буквально примружувалися та звинувачували художника у використанні флуоресцентних фарб. Саме особливий підхід Куїнджі до світла і став характерною рисою його творчості. 

Окрім цього, художник використовував фарби власного виробництва та експериментував із їхнім складом. У картині “Місячна ніч на Дніпрі” до фарб він додав асфальт. Це дозволило отримати особливі відтінки, проте з часом картина почала тьмяніти.

“Місячна ніч на Дніпрі” Архипа Куїнджі, 1880 рік

Перебуваючи на піку слави, художник зник на 20 років, які присвятив експериментам із власним стилем. У 1886 році Куїнджі купив ділянку біля селища Кікенеїз (нині Оползневе) в Криму і жив там із дружиною у невеликому будинку. Влітку митець часто приїжджав туди зі своїми учнями, аби працювати над картинами просто неба. Протягом років самітництва Куїнджі створив близько 500 ескізів та завершених творів живопису.

“Ай-Петрі. Крим”, 1890-ті роки

Улітку 1910 року, перебуваючи в Криму, Куїнджі захворів на запалення легенів. Окрім того, мав хворе серце. За порадою лікарів, його перевезли до Санкт-Петербурга, проте попри сподівання на одужання, художник помер.

Архип Куїнджі став одним із небагатьох художників, хто зміг отримати славу та багатство. Основну частину своїх статків Куїнджі передав бідним учням, на благодійність та на підтримку рідної церкви в Маріуполі.

“Чумацький шлях у Маріуполі”, 1875 рік

Зазначимо, навесні 2022 року росіяни викрали із Маріупольського художнього музею імені А.І. Куїнджі оригінали робіт художника. А сама будівля музею, яка пережила дві світові війни, була значно пошкоджена через ворожі обстріли.  

Художній музей імені А.І. Куїнджі в Маріуполі після початку повномасштабного вторгнення. Фото: The Village

Окрім цього, Архипа Куїнджі, як і Казимира Малевича, Олександру Екстер, Івана Айвазовського, Іллю Рєпіна, провідні музеї Заходу лише нещодавно визнали українськими митцями. Так до грудня 2022 року Музей мистецтва Метрополітен у Нью-Йорку підписував Архипа Куїнджі як “російського художника”. Наразі помилку виправили, а також додали інформацію про те, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті. 

• Архип Куїнджі,
• Маріуполь,
• мистецтво,
• художник