Астероїд, який знищив динозаврів, залишив після себе підземний світ, що існував 8 млн років
Джерело: Space
Астероїд, який 66 мільйонів років тому спричинив масове вимирання динозаврів, міг одночасно створити одну з найдовговічніших підземних екосистем на Землі. Такого висновку дійшли автори нового дослідження, опублікованого в журналі Communications Earth & Environment.
Йдеться про астероїд діаметром близько 10 кілометрів, який врізався в Землю на території сучасної Мексики. Ця подія призвела до глобальної катастрофи та знищення приблизно 75% усіх видів живих організмів на планеті, включно з динозаврами, які не літали.
Водночас нові дані свідчать, що удар астероїда створив під кратером гігантську гідротермальну систему, яка могла підтримувати життя мікроорганізмів щонайменше впродовж восьми мільйонів років. Це вчетверо довше, ніж припускали попередні дослідження.
За словами авторів роботи, система, яка виникла після удару, виявилася найдовговічнішою відомою на сьогодні гідротермальною системою ударного походження на Землі.
Співавторка дослідження, науковиця з Центру досліджень шотландських університетів Аннемарі Пікерсгілл зазначила, що вчені вже давно пов’язують теплі підземні води з можливістю існування життя.
“Де на Землі є тепла проточна вода, там є життя, і ми вже давно знаємо, що падіння астероїдів створює гідротермальні системи”, – сказала вона.
Дослідниця нагадала, що попередні роботи, виконані на початку 2000-х років, оцінювали тривалість існування системи після удару приблизно у два мільйони років.
“Ці висновки ґрунтувалися на комп’ютерних моделях, які навіть на той час вважалися консервативними оцінками, але ми все одно були здивовані результатами нашого дослідження”, – додала Пікерсгілл.
Після падіння астероїда утворився кратер діаметром майже 200 кілометрів. Удар вивільнив величезну кількість теплової енергії в земній корі. Згодом морська вода з Мексиканської затоки проникла в розтріскані та частково розплавлені породи під кратером. У результаті сформувалася система тріщин і порожнин, заповнених гарячою водою, що створило сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів.
Для нового дослідження вчені використали не лише комп’ютерне моделювання, а й зразки порід, отримані безпосередньо з кратера.
У 2016 році в межах експедиції Міжнародної програми дослідження океану вчені пробурили так зване кільце піків кратера та підняли зразки порід із глибини під морським дном.
Серед них виявили багатий на калій польовий шпат – мінерал, який утворився під час циркуляції гарячих рідин після астероїдного удару. Вчені встановили, що ці мінерали формувалися протягом дуже тривалого періоду – від моменту удару 66 мільйонів років тому приблизно до 58 мільйонів років тому.
Це свідчить про те, що гідротермальна активність у кратері зберігалася щонайменше вісім мільйонів років.
Щоб з’ясувати, як система могла залишатися активною так довго, дослідники створили нові комп’ютерні моделі, які враховували сучасні геологічні дані та більш точні розрахунки руху тепла й рідин у надрах Землі.
Результати показали, що на тривале існування підземного середовища впливало одразу кілька чинників: висока проникність розтрісканих порід, залишкове тепло від самого удару астероїда та природна геотермальна енергія регіону.
Автори роботи наголошують, що гідротермальні системи вважаються одним із можливих середовищ, де на ранній Землі могли виникнути перші форми життя. Якщо подібні системи після астероїдних ударів здатні залишатися активними мільйони років, вони можуть забезпечувати стабільні умови для існування та розвитку мікроорганізмів навіть після масштабних катастроф.
На думку дослідників, результати роботи можуть бути корисними і для пошуку життя за межами Землі.
Зокрема, Марс у минулому зазнав великої кількості астероїдних ударів і, як вважають науковці, колись мав воду на поверхні. Тому великі кратери на Червоній планеті також могли стати місцем формування підземних гідротермальних систем, придатних для життя протягом тривалого часу.
- Міжнародна група дослідників із Кембриджського університету дійшла висновку, що найдавніші тварини на Землі могли ненавмисно сповільнити розвиток біорізноманіття. Науковці вважають, що причина полягала в особливостях їхнього розмноження, які зменшували конкуренцію між організмами та стримували еволюційні зміни протягом мільйонів років.
Іран пригрозив масштабною військовою відповіддю на нові санкції США після того, як Вашингтон заявив про намір запровадити найсуворіші фінансові обмеження в історії проти Тегерана.
Російський розвідувальний літак Іл-20, ймовірно, порушив повітряний простір Фінляндії на південь від острова Уто у Фінській затоці. Інцидент розслідує фінська прикордонна служба.
Парламентський комітет Словенії з питань безпеки перевіряє можливі контакти президентки країни Наташі Пірц-Мусар із російською розвідкою. Сама глава держави категорично заперечує будь-які зв’язки з російськими спецслужбами.
Президент Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по торговельному центру в Кривому Розі, внаслідок якої загинули щонайменше 15 людей, а ще 130 постраждали. Серед поранених – 23 дитини.
Окружна прокуратура у Варшаві висунула євродепутату та лідеру “Конфедерації Корони Польської” Гжегожу Брауну чотири обвинувачення. Одне з них стосується зривання українського прапора з балкона міської адміністрації в Білій Підляській.