Астрономи виявили зоряного компаньйона Бетельгейзе – він може пояснити її дивну поведінку

Джерело: The Astrophysical Journal Letters

Одна з найвідоміших зірок нічного неба – червоний надгігант Бетельгейзе – ймовірно, має зоряного супутника. Це відкриття може пояснити давню загадку дивної зміни яскравості зірки, яка десятиліттями інтригувала науковців.

У 2020 році Бетельгейзе несподівано потьмяніла, що викликало хвилю припущень: астрономи навіть припускали, що вона от-от вибухне як наднова. Згодом стало відомо, що зірка викинула велику хмару пилу, яка тимчасово затулила її світло. Але лишилося інше питання – чому яскравість Бетельгейзе періодично змінюється у ритмі приблизно раз на шість років? І чи є на це інше пояснення, крім пульсацій самої зірки?

Команда астрономів із телескопа Gemini North на Гаваях вважає, що відповідь – у зоряному компаньйоні, якого вони вперше побачили завдяки спеціальній техніці спостережень. Йдеться про так звану спекл-візуалізацію, яка дозволяє “пробити” атмосферні спотворення Землі та побачити об’єкти з високою роздільною здатністю. Так вдалось розгледіти слабке блакитне світло – ймовірно, саме від молодої зірки, яка обертається навколо Бетельгейзе.

Науковці пропонують назвати супутника Сіварха – що в перекладі з арабської означає “браслет”. Це натяк на історичну назву Бетельгейзе – “рука велетня”.

Нововідкрита зірка має масу приблизно в півтора раза більшу за Сонце, але її яскравість – усього 0,4% від яскравості Бетельгейзе. Через це її так довго не вдавалось помітити. До того ж вона знаходиться дуже близько – всього в чотири рази далі від Бетельгейзе, ніж Земля від Сонця. Виявити її допомогло те, що вона має інший колір – холодніше блакитне світло, на тлі гарячого сяйва надгіганта.

Джерело: Міжнародна обсерваторія Джеміні

Підозри про наявність супутника з’явились ще раніше. Дві незалежні групи астрономів зафіксували закономірні зміни яскравості Бетельгейзе з періодом у 2170 днів – майже шість років. Це збігалося з обчисленнями орбіти уявного компаньйона. Але всі спроби виявити його, зокрема за допомогою телескопа “Габбл” та рентгенівської обсерваторії “Чандра”, не дали результату – поки не втрутилася спекл-візуалізація.

Вперше зоря-компаньйон виявився саме там, де його й передбачали. Але підтвердження знадобиться ще: зірка на межі можливостей спостереження, тому потрібні повторні вимірювання. Наступна зручна нагода побачити її – у листопаді 2027 року, коли вона максимально віддалиться від Бетельгейзе у своїй орбіті.

Водночас майбутнє обох зірок – похмуре. За одним зі сценаріїв, супутник поступово “зануриться” в атмосферу Бетельгейзе, і за 10 тисяч років обидві зірки зіллються. За іншим – Бетельгейзе вибухне як наднова раніше, знищивши свого меншого сусіда. Це може статися будь-коли – хоч завтра, хоч за сотню років.

Дослідження дає нову надію зрозуміти не лише Бетельгейзе, а й інші подібні зоряні системи. Адже близько третини червоних гігантів і надгігантів показують схожу періодичну змінність. Якщо за нею стоять невидимі супутники – на небі ховається ще багато несподіваних “друзів”.

У Вашингтоні 21 лютого відбулася акція з нагоди четвертої річниці початку повномасштабної війни Росії проти України. Сотні людей зібралися на Національній алеї, після чого вирушили маршем до резиденції російського посла в США.

22 лютого відзначають Міжнародний день підтримки постраждалих від злочинів, та Всесвітній день енцефаліту. За церковним календарем сьогодні день пам’яті мученика Маврикія і ще 70 воїнів.

Триває 1460-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.

За даними синоптиків у неділю, 22 лютого, в низці областей очікуються опади.

Спортсмен та відеоблогер Владислав Хільченко кваліфікувався на Паралімпійські ігри 2026 року. Він представлятиме Україну в дисципліні парасноубординг.