Атакують інші цілі: у ПС пояснили, чому РФ не завдає ударів по енергетичній інфраструктурі
Джерело: речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в етері телемарафону
У Повітряних силах зауважили, що війська РФ цієї зими не завдавали масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі України. Водночас, додав він, окупанти вибрали іншу ціль.
“Цього року Росія не зробила акцент на атаках нашої енергетичної інфраструктури, мабуть, зрозуміли, що не вдасться її зламати, тому атаки почалися по інших об’єктах, пріоритетних для них”, – сказав Ігнат.
Водночас спікер ПС ЗСУ не став називати, які саме цілі атакує російська армія.
Щодо ймовірних дат нових масованих ракетних атак РФ, то, за словами Ігната, до них потрібно бути готовими завжди.
“Тут ви подивіться просто за статистикою: якщо на початку грудня вони вдарили, використавши до 20 крилатих ракет, далі ми бачили аж 29-го грудня…там було 158 засобів повітряного нападу, а далі 2-го січня, 8-го січня і зараз. Тобто, періодика тут така, що дуже важко здогадатись, коли саме буде атака наступного разу”, – сказав він.
Під час масованої ракетної атаки 7 лютого ворожі ракети маневрували у західних регіонах України, включаючи напрямок до польського кордону.
- Під час масованого ракетного обстрілу 7 лютого війська РФ атакували 5 областей України та Київ.
- У Києві, Харкові та Миколаєві в середу, 7 лютого, тисячі українців залишились без світла внаслідок ранкової атаки росіян.
- Вранці 7 лютого війська РФ атакували Україну 64 повітряними цілями. 44 з них – 29 ракет та 15 БпЛА – збито силами ППО.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.