Axios: США вели прямі переговори з КВІР у травні
Джерело: Axios
У середині травня США обійшли іранських переговорників та вийшли на зв’язок безпосередньо з Корпусом вартових Ісламської революції, повідомили поінформовані джерела.
Публікація вийшла на тлі дипломатичного глухого кута між Вашингтоном і Тегераном довкола Ормузької протоки: обидві сторони претендують на контроль над стратегічно важливим морським коридором. Тимчасовий меморандум про взаєморозуміння, підписаний сторонами у середині червня, розпався вже за місяць, після чого США та Іран повернулися до взаємних ударів.
Дії Вашингтона у травні наочно демонстрували труднощі, перед якими поставали американські переговорники з Іраном. Президент Дональд Трамп неодноразово публічно заявляв, що вбивство верховного лідера Алі Хаменеї в перші дні війни дестабілізувало іранське керівництво і породило сумніви серед високопосадовців країни, що, своєю чергою, негативно позначилося на переговорному процесі.
За даними Axios, представники адміністрації Трампа вийшли на КВІР через Нечірвана Барзані, президента Іракського Курдистану. Барзані сприймався як особа, яка має довіру як Вашингтона, так і КВІР. Попередньо, 10 травня йому зателефонувала Талсі Габбард, котра на той час обіймала посаду директора національної розвідки.
За словами джерел, Габбард повідомила Барзані, що Білий дім розраховує на його допомогу у встановленні контакту з головнокомандувачем КВІР Ахмадом Вахіді. Білий дім намагався з’ясувати, чи Вахіді дотримується тієї ж позиції, що й іранські переговорники Аббас Аракчі та Мохаммад Багер Галібаф. Втім, вийти на зв’язок із Вахіді не вдалося.
Питання про те, чи справді іранські переговорники висловлюють позицію керівництва країни, мабуть, залишиться ключовим у будь-яких подальших переговорах між Вашингтоном та Тегераном. Іран нещодавно відкинув факт прямих переговорів зі США і заявив, що Ормузька протока буде відкрита лише після виконання Вашингтоном низки зобов’язань — зокрема, зупинення бойових дій та розморожування іранських активів.
Речник МЗС Ірану Ісмаїл Багаї повідомив на початку місяця, що Тегеран та Маскат погодили маршрут, який має дозволити суднам проходити через Ормузьку протоку.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що США та Іран можуть домовитися про відновлення руху суден через Ормузьку протоку вже цього тижня.
Згодом стало відомо, що Іран розглядає можливість дозволити європейським країнам взяти участь у розмінуванні Ормузької протоки — стратегічного маршруту для транспортування нафти та скрапленого газу. Такий крок може стати частиною домовленостей щодо відновлення судноплавства та продовження переговорів зі США.
- Дональд Трамп заявив, що відтермінував нові удари по Ірану через угоду щодо Ормузької протоки.
- Президент США дедалі гостріше реагує на розбіжності всередині своєї команди щодо подальшої війни з Іраном.
- США успішно завершили масштабну хвилю ударів по Ірану у відповідь на спробу ракетної атаки на американські війська, здійснену напередодні.
- Сполучені Штати запровадили санкції проти двох іранських компаній, які, за даними Вашингтона, стягували з торговельних суден плату за безпечний прохід через Ормузьку протоку.
У Бангкоку майже 4 900 людей евакуювали до тимчасових притулків після кількох днів сильних злив. Повені зачепили близько 52 тисяч домогосподарств, а всі 50 районів столиці Таїланду оголосили зонами стихійного лиха.
Офіс президента Південної Кореї зажадав від України офіційних пояснень і вибачень через оприлюднення інформації про передачу до країни полонених військових КНДР. У Сеулі стверджують, що сторони заздалегідь домовилися не розголошувати ці дані.
Можлива повна заборона США на експорт дизельного пального стане серйозною проблемою для Великої Британії, заявив міністр бізнесу Джонатан Рейнольдс. Водночас він наголосив, що країна має диверсифіковані джерела постачання.
У Японії дедалі більше занедбаних і збиткових полів для гольфу перетворюють на майданчики для великих сонячних електростанцій. Через щільну забудову та гірський рельєф такі ділянки стали одним із небагатьох варіантів для масштабних енергетичних проєктів.
Російські війська протягом 27 вересня кількома хвилями атакували Київ безпілотниками. Станом на вечір у столиці відомо про одного загиблого та дев’ятьох постраждалих, а наслідки ударів і падіння уламків фіксували щонайменше у семи районах міста.