Багато іноземців не знають, що росіяни катують наших полонених – Спільнота родин Оленівки

Цьогоріч, у січні, минуло півтора року з дня теракту в Оленівці, внаслідок якого загинуло понад 50 військовополонених та більш як 130 зазнали поранень. За цей час із полону вдалось повернути лише 11 важкопоранених під час теракту. Станом на зараз, не встановлено точних цифр постраждалих, невідомо щодо отриманих поранень, не розгорнуто міжнародного розслідування, а День пам’яті за страченими захисниками – не започатковано на державному рівні. Близько 120 військових, яким вдалося вижити в ніч теракту, вже майже два роки утримуються в російському полоні. Спільнота родин Оленівки понад рік намагається робити все задля того, щоб про теракт в Оленівці знали й пам’ятали не лише в Україні, а й поза її межами.

Продовжуючи цю місію, в лютому Спільнота родин Оленівки оголосила про проєкт, який передбачав місяць закордонних акцій, присвячених масовій страті в Оленівці та військовополоненим: тим, що загинули, й тим, що досі перебувають у полоні, зокрема з важкими пораненнями. Букви поспілкувались з представницями Спільноти – Марією Алєксєєвич та Олександрою Мазур, які детальніше розповіли про підсумки акцій, а також розкрили проблематику спілкування з українськими посольствами, зокрема в Канаді.

Фото: Guy Corbishley
Акція у Лондоні

“Ми впевнені, що розголос може вплинути як на повернення постраждалих захисників додому, так і на міжнародне розслідування теракту. Адже увесь світ має розуміти, що ми воюємо з жорстоким та цинічним ворогом, який постійно порушує норми міжнародного гуманітарного права. Росіяни мають понести за це відповідальність”, – наголошують в Спільноті.

Як зазначають представниці Спільноти родин Оленівки, спершу вони звернулись за підтримкою до державних органів України – задля того, щоб міжнародна спільнота знала про російські воєнні злочини, й уряди інших країн допомогли повернути з полону наших захисників. Наприклад, на зустрічі 9 січня з керівником ОПУ Андрієм Єрмаком та очільником ГУР Кирилом Будановим, вони звернулись з проханням щодо міжнародних поїздок за участі представників Спільноти родин Оленівки в країни, які раніше вже брали участь в обмінах військовополоненими між Україною та Росією. 

Фото: Joanna Derengowska
Акція у Сієтлі

“Нас запевняли, що такі поїздки будуть й нас долучатимуть. Однак, з часу зустрічі минуло понад два місяці, тому ми продовжуємо працювати без підтримки наших державних органів. Саме тому ми почали звертатися до діаспор України закордоном з проханням допомогти нам зробити розголос щодо теми теракту в Оленівці, катувань в полоні й врешті – нагадати про військовополонених захисників Маріуполя, які виходили з “Азовсталі” за наказом вищого військово-політичного керівництва України, але дотепер перебувають в полоні”, – діляться представниці.

Для реалізації проєкту підготовлено всю необхідну інформацію: написано текст промови, яка висвітлює загальну проблематику, надано фото поранених та загиблих під час теракту в Оленівці. Також залучили додаткові матеріали, а саме: постери, присвячені вбивству військовополонених в ніч на 29 липня 2022 року й плакати з нагадуванням про українських бранців. 

Фото: Ольга Андросова
Акція у Стокгольмі

Фото: André Juarez
Акція у Франції

Хронологія подій напередодні трагедії вказує, що це була, ймовірно, спланована страта військових, яких Росія виділила в окремий список. Представниці наголосили, що багато захисників загинуло одразу, однак частина з них – пізніше, саме через ненадання медичної допомоги працівниками колонії. Поранених лише на ранок почали транспортувати до медичних закладів тимчасово окупованого Донецька. Транспортування також було неналежним, поранених складали одне на одного та везли їх вибоїстими дорогами, через що ще декілька військовополонених загинуло, а інші зазнали нових поранень.

Важливою тезою промови стало й те, що у рідних немає інформації щодо того, що з їхніми близькими, чи надавалась їм належна медична допомога, де вони утримуються тощо. Як зазначає Марія Алєксєєвич, єдине, що зараз достовірно відомо – в полоні перебуває 59 осіб, яких Міноборони Росії опублікували як важкопоранених 30 липня 2022 року. Щодо загальної кількості поранених внаслідок теракту – інформація відсутня.

Фото: Marina Bü
Акція у Гамбурзі

Фото: Ukrainians in Sydney
Акція у Сіднеї

Акції, присвячені масовій страті в Оленівці та військовополоненим, відбулися в 11 країнах, а саме: Франції, Англії, Німеччині, Швеції, Італії, Іспанії, США, Польщі, Австралії, Канаді, Ірландії. У деяких з перелічених країн були акції в різних містах. Спільноту підтримали наступні організації: Aide et Support, Union des Ukrainiens de France, Women Fight 4 UA, Support Ukraine / London Euromaidan, Українська громада Мюнхена і Баваріі‌, Ukraine in DNA, Асоціація UaMi, Nordic Ukraine Forum, Ukrainians in Sydney, Silent Protest Mtl UA, Asociacio‌n Galega de Axuda a Ucrai‌na, Колектив СТУС, Штаб Півдня, Sunflower Society of Sacramento, Vilni de_ua, Chervona Kalyna Berlin.

“Стосовно загального рівня обізнаності говорити складно, тому що, наприклад, наші представниці були у двох країнах: Швеції і Канаді. У цих двох країнах періодично відбуваються акції на підтримку військовополонених та загалом України. Якщо говорити саме про акції, присвячені теракту та нагадуванню про тих, хто досі утримується в полоні, то долучилось не дуже багато людей, в середньому це близько 100 осіб на кожній акції. Ми знаємо, що, якщо про російські воєнні злочини хоча б трішки обізнані, наприклад, щодо цивільного населення, масових обстрілів України тощо – то про теракт в Оленівці майже і не знають. Саме тому ми й вирішили цю тему порушувати за кордоном, за допомогою діаспор та небайдужих людей. Порівняти, в яких саме країнах більше знають, а в яких менше – важко, тому що ми домовлялися та надсилали всю інформацію і розповідали деталі організаторам дистанційно, і не можемо запевняти саме щодо реакції іноземців”, – пояснюють представниці Спільноти.

Фото: Asociacio_n Galega de Axuda a Ucrai_na
Акція у Галісії

Фото: Ukrainian American House and Sunflower Society of Sacramento
Акція у Сакраменто

Важливим напрямком в межах проєкту стала благодійність, тож під час однієї з акцій, а саме у Сакраменто, організатори зібрали кошти для 3-ї штурмової бригади. Волонтерська група Sunflower Society of Sacramento перерахувала зібрані кошти на офіційний PayPal підрозділу після акції. 

“Наша спільнота щиро вдячна їм за це, і ми вважаємо, що такі ініціативи повинні бути у всіх країнах, адже іноземці мають розуміти, що війна в Україні триває, і нам необхідна допомога. Ми постійно спілкувалися з усіма організаторами акцій в цих країнах і уточнювали, як минув мітинг. Більшість організаторів нам розповідали про те, що, на жаль, невелика частина суспільства приєднується до цих акцій. Більшість іноземців досі не розуміють і не знають про те, що росіяни вчиняють геноцид на території України, що вони постійно катують наших військовополонених. Тому ми будемо і надалі організовувати та втілювати в життя різні ініціативи задля досягнення наших цілей. Звичайно, що нам необхідна допомога суспільства, як українського, так і іноземного. Тому якщо хтось зможе організувати будь-які заходи закордоном, присвячені темі масового вбивства в Оленівці та військовополонених, ми завжди відкриті до діалогу та співпраці”, – звертаються представниці.

Фото: Ukraine in DNA
Акція у Кракові

До акцій також долучилися представниці Спільноти родин Оленівки, які перебували за кордоном. Двоє з них, а саме Ксенія Прокопенко та Анастасія Гондюл, змогли виголосити промови, розповісти про своїх рідних й теракт, а також наголосити на тому, що світ має об’єднатися заради найголовнішої мети – перемоги над Росією. Як розповідають представниці Спільноти, коли Анастасія Гондюл перебувала у Канаді, вона знайшла контакти організаторів мітингів, з якими домовилась про акції в Монреалі та Оттаві. 

Також Анастасія зверталась до посольства України в Канаді з проханням допомогти з організацією та загалом, аби посольство більше розповсюджувало інформації щодо катування в полоні та російський воєнний злочин в Оленівці. У відповідь на звернення, за словами Анастасії, їй пообіцяли повну підтримку, але далі розпочалось ігнорування. Тому канадійці спільно з українцями організовували все без підтримки українського посольства, натомість була допомога від консульства Латвії.

Фото: від учасників акції
Акція у Канаді

“Анастасія мала бути з особистим візитом в Канаді й повідомила про це Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими, щоб вони організували якісь зустрічі або заходи, присвячені теракту. Лист від КШ та МЗС був направлений в посольство Канади перед тим, як вона мала туди їхати. Це було восени ще. Коли вона була в Канаді, їй ніхто не телефонував з посольства, хоча, як нам розповідали в КШ, мали дзвонити. Анастасія сама вирішила до них поїхати взимку, щоб попросити допомоги. Вони відповіли їй, що ніяких листів від МЗС не читають, бо їх дуже багато кожен день надходить. Звичайно, що їхня реакція просто обурює нас усіх”, – розповідає Марія Алєксєєвич.

Після цього Анастасія знову зв’язалась із представником Координаційного штабу й лист надіслали у посольство повторно. Тоді їй зателефонував радник посла України в Канаді, пообіцяв повну допомогу, підтримку з організацією акцій в Канаді, а також з поширенням інформаційних матеріалів про теракт в Оленівці. Однак, як коментують в Спільноті, після того, як було надано матеріали про теракт, він перестав відповідати на повідомлення. Коли вже мала відбутися одна з акцій в Канаді, одна з місцевих активісток зателефонувала раднику посла Андрієві Буквичу і запросила його, на що він відповів, що не зможе прийти, адже готується до Дня соборності. Як зазначають у Спільноті родин Оленівки, на цьому діалог припинився.

“Ми вважаємо, що посли України мають працювати в темі військовополонених значно більше, ніж це є станом на зараз. Нам необхідна підтримка задля того, щоб наші військові далі не помирали в полоні, щоб росія почала дотримуватися норм Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Щоб міжнародні організації здійснювати моніторинг місць утримань, щоб у військовополонених були гідні умови утримання, і щоб вони повернулися додому якомога швидше та живими. Саме це є важливим, і ми вважаємо, що заради цієї мети всі державні органи мають працювати спільно і постійно”, – резюмують в Спільноті.

Фото: Lorenzo Ceva Valla
Акція у Мілані