Балтійські країни не поспішають від‘єднуватися від російської енергосистеми – Reuters
Джерело: Reuters
Країни Балтії, які обговорювали можливість від’єднатися від російської енергосистеми на початку 2024 року, вирішили зробити це на початку 2025 року. Про це повідомили прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас та генеральний директор литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс.
“Як компроміс, ми пропонуємо наблизити цей термін на рік. Зокрема йдеться про початок 2025 року. Я розумію, що Литва хоче зробити це швидше, але питання в тому, що Естонія заплатить за це (більш раннє від’єднання – ред.) найвищу ціну з точки зору вартості, а також з точки зору ризиків відключень”, – пояснила Каллас.
За її словами, про відокремлення буде оголошено в серпні 2024 року в офіційній заяві до об’єднаних операторів енергосистем країн Балтії, Росії та Білорусі, які приєднані до так званого енергетичного кола БРЕЛЛ (Білорусь, Росія, Естонія, Латвія, Литва).
Своєю чергою, керівник литовського оператора електромереж Litgrid Рокас Масюліс заявив, що Литва буде слідувати графіку, якому віддає перевагу Естонія, оскільки вона не може відокремитися самостійно.
“Ми пов’язані ланцюгом (з Естонією – ред.). Ми бачимо, що відбувається в Україні, де гинуть люди і продовжують падати бомби. Я переконаний, що продовжувати співпрацювати з агресором тільки тому, що це економить кілька центів, – неправильний вибір”, – прокоментував Масюліс, додавши, що Литва продовжуватиме просити своїх сусідів від’єднатися швидше.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО, навіть попри те, що на саміті Альянсу у Вільнюсі так і не була ухвалена дорожня карта для нашої держави.
- Прем’єрка Естонії Кая Каллас заявила, що рішення саміту НАТО про запрошення Україні приєднатися до Альянсу після “виконання умов” – це “стільки, скільки НАТО може нині їй запропонувати”.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.