Банк Розвитку Ради Європи ухвалив спільний з Україною проєкт на 100 млн євро
Джерело: Міністерство фінансів України
Банк Розвитку Ради Європи ухвалив перший спільний з Україною проєкт у сфері охорони здоров’я на 100 мільйонів євро.
У період з 16 по 17 листопада заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова взяла участь у засіданні Адміністративної ради Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) як новопризначена представниця від України. Захід відбувся у Парижі, Франція.
У межах засідання ухвалено перший спільний проєкт пільгового кредитного фінансування України та БРРЄ у сфері охорони здоров’я в межах Механізму фінансування державного сектору (Public Sector Financing Facility – PFF) обсягом 100 млн євро.
Пільгове фінансування проєкту буде спрямовано на реалізацію комплексу невідкладних заходів, спрямованих на підтримку відновлення стабільної роботи системи охорони здоров’я. Зокрема допоможе відновити та модернізувати мережу медичних закладів на деокупованих територіях України, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій.
Програма є частиною проєкту Світового банку “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (Heal Ukraine) обсягом 500 млн доларів та реалізовуватиметься на умовах “спільного фінансування” з БРРЄ.
Також в межах робочого візиту до Франції Ольга Зикова зустрілась із керівником БРРЄ Карло Монтічеллі для обговорення реалізації першого спільного проєкту, а також планів та перспектив у сфері відновлення.
Починаючи з літа 2022 року, БРРЄ та Мінфін провели низку обговорень щодо пріоритетних сфер співпраці, в результаті яких охорону здоров’я було визначено як першочергову, враховуючи багаторічний і комплексний досвід Банку в реалізації соціально важливих проєктів.
Довідково. Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) – це багатосторонній банк розвитку, унікальна місія якого полягає у сприянні соціальній згуртованості в 43 країнах-членах по всій Європі. БРРЄ інвестує в соціальні сектори, включаючи освіту, охорону здоров’я та доступне житло, приділяючи особливу увагу потребам вразливих верств населення. Серед позичальників – уряди, місцеві та регіональні органи влади, державні та приватні банки, неприбуткові організації та інші.
Набуття Україною членства в БРРЄ відбулося менш ніж через рік після того, як країна офіційно подала заявку на членство в червні 2022 року. У червні 2023 року Україна завершила процес вступу та стала 43-ю країною-членом Банку розвитку Ради Європи.
7 листопада заступницю міністра фінансів України Ольгу Зикову було призначено представником України в Адміністративній раді Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) указом президента України.
В повноваження Адміністраційної ради БРРЄ входить низка обов’язків, зокрема встановлення та контроль політики діяльності Банку, затвердження інвестиційних проєктів, що подаються урядами держав. А також визначення умов, за яких держави-члени Ради Європи стають членами Банку, встановлення умов для європейських держав, які не є членами Ради Європи, та міжнародним установам з європейською спрямованістю для набуття членства в Банку та зупинення членства держав, голосування за прийняття бюджету Банку.
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України готує спільний проєкт з Банком розвитку Ради Європи (БРРЄ) щодо капітальних ремонтів пошкоджених багатоквартирних будинків.
- У наступному році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розширить фінансування проєктів в Україні.
- Президентка Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено Бассо заявила, що установа найближчі два роки планує інвестувати близько 1,5 мільярда євро на рік в Україну.
У Росії школярам планують обов’язково показувати серію з 83 “патріотичних” мініфільмів, зокрема про учасників війни проти України.
В Одесі під час розбору завалів житлової багатоповерхівки після російського ракетного удару рятувальники виявили тіло чоловіка.
Увечері 12 вересня російські окупанти атакували Одещину реактивним безпілотником. Унаслідок удару пошкоджено відділення логістичної компанії “Нова пошта”, постраждали двоє людей.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 12 вересня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 206 бойових зіткнень.
Спецпосланець президента США Джаред Кушнер заявив, що територіальне питання залишається найскладнішим у переговорах щодо завершення війни РФ в Україні. Водночас американська команда задоволена останніми раундами перемовин у Москві та Києві й сподівається на проведення найближчим часом тристоронньої зустрічі.