Бельгія профінансує чеську ініціативу з закупівлі боєприпасів для України

Джерело: Александер Де Кроо/X

Прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.

Президент Чехії Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 15  мм снарядів ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.

У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси  у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.

Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні десятки тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але не поки що не обговорювали деталі.

Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва зіштовхуються з продовженням наступу Росії.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.