Берлін: Розміщення ракет США у Німеччині – це відповідь на дії РФ

Джерело: DW

Розгортання американських ракет середньої дальності на території Німеччини – це відповідь на вихід Москви з договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, заявив офіційний представник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт.

За словами Гебештрайта, нова російська зброя далекого радіусу дії “не тільки розроблена, а й розгорнута”, і до того ж РФ “поводиться набагато агресивніше стосовно своїх сусідів, ніж у минулому”, тому необхідний неядерний компонент стримування.

Офіційний представник уряду ФРН не розкрив подробиць розміщення в Німеччині американських ракет, яке заплановано на 2026 рік. Однак, зауважив, що у Берліні розраховують на здійснення цього проєкту і в тому разі, якщо наступним президентом США стане Дональд Трамп.

Зауважимо, повідомлення США про розміщення ракет великої дальності у Німеччині – вперше з часів завершення холодної війни – викликало дипломатичний сплеск між Москвою та Вашингтоном та звинувачення у бік один одного про “провокування ескалації”.

Канцлер ФРН Олаф Шольц привітав рішення про розміщення крилатих ракет “Tomahawk”, SM-6 і гіперзвукових ракет у Німеччині з 2026 року. Він наголосив, що це рішення “точно вписується” у стратегію безпеки його уряду, навіть на тлі критики.

Він додав, що це рішення ухвалювали довгий час і воно не буде несподіваним для тих, хто розуміє політику безпеки та миру.

Однак у Росії це сприйняли негативно. Зокрема заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков сказав, що Росія реагуватиме військовою силою. Він поскаржився, що розміщення американських ракет нібито спрямоване на погіршення безпеки РФ і не може залишитись без відповіді.

Розкритикував рішення і речник Кремля Дмитро Пєсков, який назвав це “дуже серйозною загрозою” Росії. Він додав, що РФ проаналізує цей крок та “вживе продуманих, скоординованих та ефективних заходів для стримання НАТО”.

На критику Кремля зреагував радник США з національної безпеки Джейк Салліван відповів.

Ми розгортаємо в Німеччині оборонний потенціал. Як і багато інших оборонних можливостей, які ми розгорнули в альянсі протягом десятиліть. Посилення російського бряцання зброєю не завадить нам робити те, що ми вважаємо за потрібне, щоб зберегти альянс якомога міцнішим, – сказав він.

Ханс Крістенсен, директор ядерного інформаційного проєкту Федерації американських вчених, зауважив, що це схоже на гонку озброєнь.

Спершу Росія розробляє/виводить ракету INF в порушення договору. Потім США виходять з договору і також розгортають ракети INF. Тоді Росія відповість розгортанням додаткових ракет INF. Тоді… Чи є тут у когось план, чи всі на автопілоті?, – написав він.

Згідно з рішенням, з 2026 року на німецькій землі будуть розміщені крилаті ракети “Tomahawk”, які можна запускати з кораблів або підводних човнів, SM-6 і гіперзвукова зброя, як було погоджено на конференції НАТО у Вашингтоні. Дехто у Німеччині привітав це рішення, а хтось розкритикував, мовляв, це ставить під загрозу безпеку ФРН.

Зокрема проти виступила німецька опозиція. Навіть деякі члени уряду Шольца закликали дати більше пояснень щодо розміщення ракет.

  • 11 липня Франція, Німеччина, Італія та Польща виступили з ініціативою щодо розробки крилатих ракет наземного базування з дальністю понад 500 кілометрів, щоб заповнити прогалину в європейських арсеналах.
  • 24 червня Франція, Німеччина та Польща оголосили про спільні плани щодо закупівлі високоточної зброї великої дальності, з метою заповнити прогалину в європейських арсеналах.
  • Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен закликав Німеччину розглянути можливість надання Україні далекобійних ракет Taurus для підтримки у повномасштабній війні проти Росії.
  • Ракети Storm Shadow, які Велика Британія спорядила Україні, мали вдвічі більшу далекобійність, ніж раніше передбачалося. Таку заяву зробив генерал бундесверу у відставці та військовий експерт Ерхард Бюлер після знищення великого десантного корабля РФ “Новочеркаськ” у порту Феодосії.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 грудня. Загалом від початку доби відбулося 151 бойове зіткнення.

6 грудня внаслідок операції Департаменту активних дій ГУР МО України та Руху опору російській окупації в Херсонській області ліквідовано двох загарбників та їхній транспортний засіб.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 5 грудня. Загалом від початку доби відбулося 180 бойових зіткнень.

4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. 

Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.