Берлін: Розміщення ракет США у Німеччині – це відповідь на дії РФ
Джерело: DW
Розгортання американських ракет середньої дальності на території Німеччини – це відповідь на вихід Москви з договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, заявив офіційний представник уряду ФРН Штеффен Гебештрайт.
За словами Гебештрайта, нова російська зброя далекого радіусу дії “не тільки розроблена, а й розгорнута”, і до того ж РФ “поводиться набагато агресивніше стосовно своїх сусідів, ніж у минулому”, тому необхідний неядерний компонент стримування.
Офіційний представник уряду ФРН не розкрив подробиць розміщення в Німеччині американських ракет, яке заплановано на 2026 рік. Однак, зауважив, що у Берліні розраховують на здійснення цього проєкту і в тому разі, якщо наступним президентом США стане Дональд Трамп.
Зауважимо, повідомлення США про розміщення ракет великої дальності у Німеччині – вперше з часів завершення холодної війни – викликало дипломатичний сплеск між Москвою та Вашингтоном та звинувачення у бік один одного про “провокування ескалації”.
Канцлер ФРН Олаф Шольц привітав рішення про розміщення крилатих ракет “Tomahawk”, SM-6 і гіперзвукових ракет у Німеччині з 2026 року. Він наголосив, що це рішення “точно вписується” у стратегію безпеки його уряду, навіть на тлі критики.
Він додав, що це рішення ухвалювали довгий час і воно не буде несподіваним для тих, хто розуміє політику безпеки та миру.
Однак у Росії це сприйняли негативно. Зокрема заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков сказав, що Росія реагуватиме військовою силою. Він поскаржився, що розміщення американських ракет нібито спрямоване на погіршення безпеки РФ і не може залишитись без відповіді.
Розкритикував рішення і речник Кремля Дмитро Пєсков, який назвав це “дуже серйозною загрозою” Росії. Він додав, що РФ проаналізує цей крок та “вживе продуманих, скоординованих та ефективних заходів для стримання НАТО”.
На критику Кремля зреагував радник США з національної безпеки Джейк Салліван відповів.
Ми розгортаємо в Німеччині оборонний потенціал. Як і багато інших оборонних можливостей, які ми розгорнули в альянсі протягом десятиліть. Посилення російського бряцання зброєю не завадить нам робити те, що ми вважаємо за потрібне, щоб зберегти альянс якомога міцнішим, – сказав він.
Ханс Крістенсен, директор ядерного інформаційного проєкту Федерації американських вчених, зауважив, що це схоже на гонку озброєнь.
Спершу Росія розробляє/виводить ракету INF в порушення договору. Потім США виходять з договору і також розгортають ракети INF. Тоді Росія відповість розгортанням додаткових ракет INF. Тоді… Чи є тут у когось план, чи всі на автопілоті?, – написав він.
Згідно з рішенням, з 2026 року на німецькій землі будуть розміщені крилаті ракети “Tomahawk”, які можна запускати з кораблів або підводних човнів, SM-6 і гіперзвукова зброя, як було погоджено на конференції НАТО у Вашингтоні. Дехто у Німеччині привітав це рішення, а хтось розкритикував, мовляв, це ставить під загрозу безпеку ФРН.
Зокрема проти виступила німецька опозиція. Навіть деякі члени уряду Шольца закликали дати більше пояснень щодо розміщення ракет.
- 11 липня Франція, Німеччина, Італія та Польща виступили з ініціативою щодо розробки крилатих ракет наземного базування з дальністю понад 500 кілометрів, щоб заповнити прогалину в європейських арсеналах.
- 24 червня Франція, Німеччина та Польща оголосили про спільні плани щодо закупівлі високоточної зброї великої дальності, з метою заповнити прогалину в європейських арсеналах.
- Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен закликав Німеччину розглянути можливість надання Україні далекобійних ракет Taurus для підтримки у повномасштабній війні проти Росії.
- Ракети Storm Shadow, які Велика Британія спорядила Україні, мали вдвічі більшу далекобійність, ніж раніше передбачалося. Таку заяву зробив генерал бундесверу у відставці та військовий експерт Ерхард Бюлер після знищення великого десантного корабля РФ “Новочеркаськ” у порту Феодосії.
25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.
25 червня Рада Європи підписала з Україною угоду про створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії Росії проти України.
25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про справедливий і сталий енергетичний перехід, в яку включили правки стосовно російської агресії та системного терору проти української енергетичної інфраструктури.
25 червня президент Володимир Зеленський провів зустріч із главою США Дональдом Трампом у Гаазі. Сторони зокрема обговорили посилення обороноздатності України через закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів.
Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала дві важливі резолюції, котрі підтверджують міжнародну підтримку України:”Правові аспекти та питання прав людини в контексті агресії РФ проти України” та “Підтримка політичних переговорів щодо забезпечення обміну та звільнення військовополонених”. МЗС називає рішення кроком до справедливості, трибуналу та репарацій за злочини РФ, Білорусі та КНДР.