Безрецептурні препарати із дифенгідраміном: що потрібно знати про можливі когнітивні ризики

Джерело: National Geographic

Експерти попереджають, що надмірне або тривале вживання дифенгідраміну – активної речовини низки безрецептурних препаратів – пов’язане із серйозними ризиками.

Спочатку затверджений для лікування симптомів алергії, дифенгідрамін згодом здобув популярність завдяки здатності допомагати при тривожності, нудоті, безсонні, застудних симптомах і навіть хворобі Паркінсона.

Хоча препарат має свої переваги, численні дослідження свідчать про необхідність обережного його застосування, особливо з огляду на наявність безпечніших сучасних альтернатив.

“Прийом дифенгідраміну не є безпечним, особливо при тривалому вживанні,” — зазначила імунологиня з клініки Стенфордського університету Саянтані Сіндгер.

Серед відомих побічних ефектів: збільшення ваги, погіршення когнітивної функції, проблеми з пам’яттю, зниження якості сну. Все більше наукових даних також вказує на підвищений ризик розвитку нейродегенеративних захворювань, зокрема деменції.

Незважаючи на ці ризики, Сіндгер назвала дифенгідрамін “одним із найбільш надмірно вживаних препаратів у США”. Частково це пов’язано з тим, що він входить до складу багатьох препаратів, тож споживачі можуть несвідомо перевищувати дозування.

Представник Асоціації споживчих товарів охорони здоров’я (CHPA), яка представляє виробників безрецептурних ліків, заявив: “Ці препарати не призначені для тривалого застосування. Як і будь-які ліки, їх слід використовувати відповідально.”

Що таке дифенгідрамін і як він діє

Розроблений у середині XX століття американським хіміком Джорджем Рівешелем і схвалений FDA у 1946 році, дифенгідрамін є представником першого покоління антигістамінів.

Гістамін — хімічна речовина, яку виділяє імунна система у відповідь на алергени. Надлишок гістаміну спричиняє симптоми як-от сльозотеча, чхання, кашель, свербіж. Антигістаміни блокують дію гістаміну. Але антигістаміни першого покоління, на відміну від сучасних, проходять крізь гематоенцефалічний бар’єр і впливають на мозок.

Дифенгідрамін викликає сонливість, тому часто використовується як засіб від безсоння. Він також пригнічує кашльовий рефлекс, що робить його ефективним при застудах.

Але, проникаючи в мозок, препарат також блокує ацетилхолін — нейромедіатор, відповідальний за пам’ять, увагу та рухи. Через це дифенгідрамін вважається також антихолінергічним засобом, який застосовують при рухових розладах.

“Навіть у рекомендованих дозах можливі побічні ефекти: сонливість, сплутаність свідомості, сухість у роті, закреп, затримка сечі,” — пояснила педіатриня Гаріта Шах з Університету Чикаго.

Менш поширені побічні ефекти включають запаморочення, гіпотензію, порушення серцевого ритму та навіть делірій.

Когнітивні порушення

Основне занепокоєння викликає негативний вплив на когнітивні функції.

“Навчальні здібності погіршуються навіть у молоді, яка приймає дифенгідрамін,” — зауважила Анна Вулфсон з Массачусетської лікарні загального профілю.

В одному з клінічних досліджень учасники, які прийняли 50 мг дифенгідраміну, продемонстрували гірше запам’ятовування та концентрацію уваги.

У людей старшого віку препарат виводиться повільніше — до 18 годин, що призводить до сонливості вдень і зниження концентрації.

“Це одна з причин, чому пацієнти, які приймають дифенгідрамін, частіше потрапляють в ДТП або зазнають травм через втрату рівноваги,” — наголосив професор медицини Гордон Сассман з Університету Торонто.

Ризик розвитку деменції

Особливо небезпечним є довготривале застосування. Дослідження 2015 року, опубліковане в JAMA Internal Medicine, показало, що  щоденний прийом дифенгідраміну протягом трьох років підвищує ризик деменції на 54% у порівнянні з короткочасним прийомом.

Подібні результати підтверджують дослідження в Європі та Канаді. Причина цього поки що не повністю зрозуміла, але, ймовірно, препарат викликає незворотні зміни в структурі мозку та передачі нервових імпульсів.

Токсичність препарату

Навіть короткочасне передозування може бути небезпечним.

“Надлишковий прийом дифенгідраміну протягом 24–48 годин може спричинити токсичну реакцію,” — повідомила професорка громадського здоров’я Корі Басч. Симптоми включають судоми, прискорене серцебиття, галюцинації, сплутаність свідомості, порушення координації.

У 2020 та 2022 роках FDA двічі попереджало про смертельні наслідки прийому великих доз препарату — особливо через небезпечні виклики в соцмережах.

“Токсична доза варіюється залежно від людини,” — додає Вулфсон. Деякі симптоми з’являються вже при дозі 0,3 г, а летальні випадки зафіксовані при 1 г і більше — що особливо небезпечно для дітей та літніх людей.

Чи має бути дифенгідрамін рецептурним засобом?

Все більше організацій, включно з Європейською алергологічною мережею, вимагають зробити дифенгідрамін доступним лише за рецептом.

Хоча FDA й надалі дозволяє його застосування в окремих випадках (наприклад, при анафілаксії), для більшості людей фахівці рекомендують другу генерацію антигістамінів — як-от лоратадин, цетиризин, фексофенадин, які не проходять у мозок і мають менше побічних ефектів.

• Вчені зафіксували різке зростання випадків рідкісного виду раку – раку апендикса – серед представників покоління X та старших міленіалів. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому 10 червня в журналі Annals of Internal Medicine.