Bild: Іран вперше передав Росії новітні авіабомби для ударів по Україні

Джерело: Bild

Іранський безпілотник Mohajer-6, що нещодавно розбився у Курській області, ніс на борту новітні іранські керовані авіабомби Qaem-5, повідомив військовий оглядач Юліан Рьопке.

Експерт припустив, що дрон мав атакувати територію Сумщини, проте, не долетів до мети і впав.

Боєприпас на фото і відеозаписі справді схожий на авіабомбу Qaem-5, що може встановлюватися на іранські БПЛА Mohajer-6 та Hamaseh.

Авіабомба має телевізійне наведення та може оснащуватися різними типами боєголовок. Її заявлена дальність польоту становить до 40 км, мінімальна експлуатаційна висота – близько 3 км. В Ірані їх поставили на озброєння лише 2019 року.

Раніше ЗС РФ не застосовували високоточні Qaem-5 в Україні. За словами Рьопке, їх використання свідчить про “новий рівень” військової співпраці Тегерана та Москви.

Зауважимо, 24 травня уряди ЄС погодилися внести дев’ять іранських організацій, а також міністра оборони Ірану Мохаммада-Резу Аштіані, до списку санкцій за постачання безпілотників Росії.

Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.

Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.

У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.

Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.