Bild: Україна потопила п’яту частину Чорноморського флоту РФ

Джерело: Bild

За аналізом даних німецького експерта Юліан Ріпке, навесні 2022 року Чорноморський флот РФ налічував понад 70 кораблів, а російська пропаганда називала його “непереможним”. Та після знищення крейсера “Москва”, ворожий флот назавжди відійшов від берегів України.

Всього з того часу у відкритому морі та в доках українські оборонці знищили 13 кораблів, а також будівлю штабу ЧФ у Севастополі. Днями у Криму морськими безпілотниками потопили ракетний катер “Івановець”.

За підрахунками німецького експерта Маттіа Неллеса, якщо судити із загального тоннажу кораблів, втрати ворожого флоту становлять уже 20%.

Успіхи України проти путінських військових кораблів після 2022 року ілюструють нестачу сучасних технологій та непрофесіоналізм моряків, — зазначив історик Ян Берендс з Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері.

Зауважимо, за словами речника Військово-морських сил України Дмитра Плетенчука, на момент повномасштабного вторгнення в Україну російський Чорноморський флот налічував близько 80 бойових одиниць. Сили оборони вже завдали російському флоту значних втрат.

Він розповів, що серед тих близько 80 бойових одиниць в Чорноморському флоті 30-35 – це одиниці із “серйозним озброєнням”. Зокрема йдеться про великі десантні кораблі, підводні човни, мінні загороджувачі тощо.

На сьогодні, як зауважив Плетенчук, вже знищено 25 бойових одиниць Чорноморського флоту, а 15 – мають суттєві пошкодження та перебувають на ремонті.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.