Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК – СЗРУ
Джерело: Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ)
За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК.
Повідомляється, що після початку повномасштабної війни РФ проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів – зокрема для дронів і ракетного озброєння – на тлі західних санкцій та логістичних бар’єрів.
Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотними системами, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проєкти з військовим потенціалом стали ключовими в новій інноваційній стратегії держави, яка раніше була зосереджена на цивільних напрямах — від агротехніки до фармацевтики.
Попри те, що реалізація багатьох цивільних інновацій – нові трактори, ліки чи продукти харчування – розписана на роки вперед, інвестиції у ВПК дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних з армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
“З-поміж прикладів – завод із виробництва композитних елементів для БпЛА, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність”, – повідомили у СЗРУ.
Схожа ситуація спостерігається на підприємстві “Зеніт-БелОМО”, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
“Запуск ліній заплановано на серпень, до кінця року завод має працювати на повну”, – йдеться у повідомленні.
Аналогічно на підприємстві “Інтеграл” триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення.
“Йдеться, зокрема, про мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101. Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва”, – зазначили у СЗРУ.
- Глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов ухвалив рішення про залучення китайського бізнесу до будівництва транспортної інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.