Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК – СЗРУ
Джерело: Служби зовнішньої розвідки України (СЗРУ)
За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Білорусь нарощує оборонне виробництво для потреб російського ВПК.
Повідомляється, що після початку повномасштабної війни РФ проти України попит на білоруські оборонні технології різко зріс. Москва шукає альтернативні джерела компонентів – зокрема для дронів і ракетного озброєння – на тлі західних санкцій та логістичних бар’єрів.
Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотними системами, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проєкти з військовим потенціалом стали ключовими в новій інноваційній стратегії держави, яка раніше була зосереджена на цивільних напрямах — від агротехніки до фармацевтики.
Попри те, що реалізація багатьох цивільних інновацій – нові трактори, ліки чи продукти харчування – розписана на роки вперед, інвестиції у ВПК дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних з армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
“З-поміж прикладів – завод із виробництва композитних елементів для БпЛА, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність”, – повідомили у СЗРУ.
Схожа ситуація спостерігається на підприємстві “Зеніт-БелОМО”, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
“Запуск ліній заплановано на серпень, до кінця року завод має працювати на повну”, – йдеться у повідомленні.
Аналогічно на підприємстві “Інтеграл” триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення.
“Йдеться, зокрема, про мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101. Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва”, – зазначили у СЗРУ.
- Глава окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов ухвалив рішення про залучення китайського бізнесу до будівництва транспортної інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.