Білорусь звільнила щонайменше десять політв’язнів

Джерело: Reuters

Правозахисники заявили в четвер, 4 липня, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко звільнив щонайменше десять політичних в’язнів, включно з ветераном опозиції, хворим на рак.

Однак за ґратами все ще залишається близько 1400 осіб, більшість із яких заарештовано після мирних масових протестів у 2020 році та засуджено за низкою звинувачень, пов’язаних із нібито екстремізмом.

Правозахисна організація “Вясна” заявила, що їй відомо про звільнення трьох жінок і семи чоловіків.

Єдиний, кого наразі назвали родичі, це 67-річний Ригор Костусьов, колишній лідер опозиційної партії та кандидат у президенти. Його заарештували в 2021 році і наступного року засудили до 10 років колонії за нібито змову проти ряду з метою захоплення влади. Після арешту у нього виявили рак.

Однак Андрій Стрижак, голова організації Bysol, яка збирає кошти на підтримку політв’язнів та їхніх сімей, вважає, що помилково вважати, що влада стала гуманнішою.

“Вірити в те, що щось раптово змінилося в головах тих, хто катує, ґвалтує і вбиває заради збереження влади, – небезпечна фантазія, що межує зі зрадою і злочином”, — написав він у Telegram.

Лукашенко цього тижня оголосив амністію на честь 80-ї річниці визволення Білорусі від нацистів у Другій світовій війні. Засуджених за злочини проти держави чи екстремістську та терористичну діяльність виключили, проте Лукашенко дав зрозуміти, що для тяжкохворих будуть деякі винятки.

У Польщі в комплексі Arche Pałac 31 січня відбувся з’їзд ультраправої партії “Конфедерація Корони Польської”, очолюваної Гжегожом Брауном. Власник комплексу прийняв рішення спрямувати доходи від проведення заходу на допомогу Україні.

У січні Україна імпортувала рекордний добовий обсяг електроенергії. Залучення струму з країн ЄС допомогло стабілізувати енергосистему на тлі російських атак і сильних морозів.

У ніч на 1 лютого підрозділи Сил оборони вдарили по низці військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України та території РФ у межах заходів зі зниження наступальних можливостей російського агресора.

Іран вирішив вважати європейські армії “терористичними угрупованнями” у відповідь на визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористичною організацією в ЄС.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Німеччина та її союзники мають залишатися рішучими у підтримці України й не піддаватися песимізму, попри зростання витрат на оборону та протидію російській загрозі.