Bloomberg: Путін розраховує, що Трамп змусить Україну до поступок
Джерело: Bloomberg
Москва сподівається, що президент США Дональд Трамп забезпечить прийнятне мирне врегулювання з Україною, одначе, готова продовжувати війну, якщо переговори зазнають невдачі, повідомляють поінформовані джерела.
Росія сподівається, що Трамп сприятиме укладенню прийнятної мирної угоди з Україною, однак, готова продовжувати війну, якщо переговори зазнають невдачі. Кремль не стурбований погрозами Трампа запровадити вторинні санкції проти російської нафти через відсутність прогресу в переговорах про зупинення вогню. Глава Росії Володимир Путін усвідомлює, що Трамп є його найкращим шансом завершити війну, і прагне продовжити дипломатичні зусилля.
Раніше Трамп висловив роздратування через повільний темп переговорів, заявивши, що він “розлючений” на Путіна. Однак пізніше він пом’якшив свою позицію, висловивши впевненість, що російський лідер виконає свою частину угоди.
Кремль прагне отримати додаткові поступки від США, включаючи послаблення санкцій та зупинення постачання зброї Україні. Коли минулого місяця переговори зі США в Саудівській Аравії призвели до угоди про мораторій на удари в Чорному морі, Росія заявила, що виконання цієї угоди залежить від підключення одного з її найбільших державних банків до міжнародної системи SWIFT.
Попри зусилля США досягти угоди про перемир’я до 20 квітня, нині виглядає малоймовірним, і розмови про можливу зустріч Трампа та Путіна останнім часом вщухли.
Росія оголосила про призов 160 000 осіб на весняний набір, що є найбільшим військовим поповненням за 14 років. Це відбувається на тлі взаємних звинувачень РФ та України у порушеннях домовленостей про заборону атак на енергетичну інфраструктуру, яку обидві сторони погодили з Трампом.
Путін неодноразово наголошував, що будь-яка мирна угода має враховувати “реалії на місцях”, включаючи російську окупацію східних та південних територій України з моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Він також вимагає, щоб Київ відмовився від прагнення вступити до НАТО та зменшив кількість Збройних сил.
Тим часом група з 50 сенаторів від Республіканської та Демократичної партій представила пакет санкцій, котрий передбачає запровадження 500% тарифів на країни, що купують російську нафту, нафтопродукти, природний газ або уран, якщо Путін відмовиться від добросовісних переговорів про зупинення вогню з Україною або порушить досягнуту угоду.
- Європейські посадовці вважають, що президент США Дональд Трамп невдовзі опиниться перед важким вибором через своє прагнення якнайшвидше завершити війну в Україні.
- За повідомленням ЗМІ, президент РФ Володимир Путін перевіряє, як далеко готовий зайти американський лідер Дональд Трамп у своєму тиску на Європу, аби вона пом’якшила санкції проти Росії.
- За даними ЗМІ, російські війська готуються розпочати новий наступ вже найближчими тижнями, аби максимально посилити тиск на Україну та зміцнити позицію Кремля на мирних перемовинах.
- Кремль намагається заперечити інформацію про обурення Дональда Трампа після заяв глави РФ Володимира Путіна щодо “зовнішнього управління” Україною. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що повідомлення американських ЗМІ не є “прямими цитатами” президента США.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.