Боротьба з нацизмом і захист співвітчизників: ISW проаналізував концепції РФ

Джерело: Інститут вивчення війни

За даними аналітиків, Кремль продовжує використовувати концепцію “захист співвітчизників за кордоном” для виправдання своєї можливої агресії щодо країн Балтії та інших країн-членів НАТО.

Зокрема президент Росії Володимир Путін, президент Білорусі Олександр Лукашенко та офіційні особи Кремля заявили, що Росія “знаходиться в екзистенційному геополітичному конфлікті” з нібито сучасним нацистським рухом, який поширюється за межі України.

За словами фахівців, Путін вже давно намагається створити ідеологію для Росії, яку він зможе використовувати для підтримки геополітичної конфронтації із Заходом, що нагадує холодну війну, і Кремль може використовувати існуючу риторику про боротьбу з нацизмом для підтримки цих зусиль.

Також стверджується, що Кремль закликав до “денацифікації” в Україні як “завуальованої вимоги зміни режиму” і використовував інформаційні операції про українських “нацистів”, щоб виправдати своє неспровоковане вторгнення в Україну так званою “Великою Вітчизняною війною”.

Окрім того вказано, що російські офіційні особи і раніше застосовували ярлик “нацизму” до західних держав і осіб за межами України, хоча ймовірна скоординована риторика Путіна, Лукашенка, Наришкіна і Володіна 27 січня вказує на те, що Кремль може все частіше називати “нацистським” будь-якого умовного супротивника і, можливо, весь Захід.

“Кремль, можливо, вирішив, що простий наратив про те, що Росія та інші держави борються з геополітичною нацистською силою, є більш ефективною наративною лінією, ніж спроба Путіна апелювати до російських громадян і російськомовних на території колишнього Радянського Союзу і Російської імперії з ідеологією “Русского мира”, яка базується на навмисно аморфних етнічних ідентичностях, які не узгоджуються між собою і суперечать багатонаціональному складу Росії”, – йдеться у звіті.

Разом з цим аналітики зауважили, що Путін звинуватив країни Балтії у прийнятті “нацизму”, що, ймовірно, є частиною постійних зусиль Кремля щодо створення інформаційних умов для майбутньої російської агресії проти членів НАТО.

ISW продовжує оцінювати, що кремлівські посадовці можуть намагатися створити інформаційні умови для можливої майбутньої російської агресії в країнах Балтії та інших членах НАТО, таких як Фінляндія, під виглядом захисту “співвітчизників за кордоном”.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.

Китай запровадив експортний контроль на низку компонентів для безпілотників, які постачають до Росії та використовують, зокрема, для збірки й керування ударними дронами типу “Шахед”. Нові обмеження набрали чинності 18 листопада. Відтепер для експорту відповідної продукції необхідно отримувати дозвіл Міністерства комерції КНР.