Боротьба з нацизмом і захист співвітчизників: ISW проаналізував концепції РФ

Джерело: Інститут вивчення війни

За даними аналітиків, Кремль продовжує використовувати концепцію “захист співвітчизників за кордоном” для виправдання своєї можливої агресії щодо країн Балтії та інших країн-членів НАТО.

Зокрема президент Росії Володимир Путін, президент Білорусі Олександр Лукашенко та офіційні особи Кремля заявили, що Росія “знаходиться в екзистенційному геополітичному конфлікті” з нібито сучасним нацистським рухом, який поширюється за межі України.

За словами фахівців, Путін вже давно намагається створити ідеологію для Росії, яку він зможе використовувати для підтримки геополітичної конфронтації із Заходом, що нагадує холодну війну, і Кремль може використовувати існуючу риторику про боротьбу з нацизмом для підтримки цих зусиль.

Також стверджується, що Кремль закликав до “денацифікації” в Україні як “завуальованої вимоги зміни режиму” і використовував інформаційні операції про українських “нацистів”, щоб виправдати своє неспровоковане вторгнення в Україну так званою “Великою Вітчизняною війною”.

Окрім того вказано, що російські офіційні особи і раніше застосовували ярлик “нацизму” до західних держав і осіб за межами України, хоча ймовірна скоординована риторика Путіна, Лукашенка, Наришкіна і Володіна 27 січня вказує на те, що Кремль може все частіше називати “нацистським” будь-якого умовного супротивника і, можливо, весь Захід.

“Кремль, можливо, вирішив, що простий наратив про те, що Росія та інші держави борються з геополітичною нацистською силою, є більш ефективною наративною лінією, ніж спроба Путіна апелювати до російських громадян і російськомовних на території колишнього Радянського Союзу і Російської імперії з ідеологією “Русского мира”, яка базується на навмисно аморфних етнічних ідентичностях, які не узгоджуються між собою і суперечать багатонаціональному складу Росії”, – йдеться у звіті.

Разом з цим аналітики зауважили, що Путін звинуватив країни Балтії у прийнятті “нацизму”, що, ймовірно, є частиною постійних зусиль Кремля щодо створення інформаційних умов для майбутньої російської агресії проти членів НАТО.

ISW продовжує оцінювати, що кремлівські посадовці можуть намагатися створити інформаційні умови для можливої майбутньої російської агресії в країнах Балтії та інших членах НАТО, таких як Фінляндія, під виглядом захисту “співвітчизників за кордоном”.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.