Боротьба з нацизмом і захист співвітчизників: ISW проаналізував концепції РФ

Джерело: Інститут вивчення війни

За даними аналітиків, Кремль продовжує використовувати концепцію “захист співвітчизників за кордоном” для виправдання своєї можливої агресії щодо країн Балтії та інших країн-членів НАТО.

Зокрема президент Росії Володимир Путін, президент Білорусі Олександр Лукашенко та офіційні особи Кремля заявили, що Росія “знаходиться в екзистенційному геополітичному конфлікті” з нібито сучасним нацистським рухом, який поширюється за межі України.

За словами фахівців, Путін вже давно намагається створити ідеологію для Росії, яку він зможе використовувати для підтримки геополітичної конфронтації із Заходом, що нагадує холодну війну, і Кремль може використовувати існуючу риторику про боротьбу з нацизмом для підтримки цих зусиль.

Також стверджується, що Кремль закликав до “денацифікації” в Україні як “завуальованої вимоги зміни режиму” і використовував інформаційні операції про українських “нацистів”, щоб виправдати своє неспровоковане вторгнення в Україну так званою “Великою Вітчизняною війною”.

Окрім того вказано, що російські офіційні особи і раніше застосовували ярлик “нацизму” до західних держав і осіб за межами України, хоча ймовірна скоординована риторика Путіна, Лукашенка, Наришкіна і Володіна 27 січня вказує на те, що Кремль може все частіше називати “нацистським” будь-якого умовного супротивника і, можливо, весь Захід.

“Кремль, можливо, вирішив, що простий наратив про те, що Росія та інші держави борються з геополітичною нацистською силою, є більш ефективною наративною лінією, ніж спроба Путіна апелювати до російських громадян і російськомовних на території колишнього Радянського Союзу і Російської імперії з ідеологією “Русского мира”, яка базується на навмисно аморфних етнічних ідентичностях, які не узгоджуються між собою і суперечать багатонаціональному складу Росії”, – йдеться у звіті.

Разом з цим аналітики зауважили, що Путін звинуватив країни Балтії у прийнятті “нацизму”, що, ймовірно, є частиною постійних зусиль Кремля щодо створення інформаційних умов для майбутньої російської агресії проти членів НАТО.

ISW продовжує оцінювати, що кремлівські посадовці можуть намагатися створити інформаційні умови для можливої майбутньої російської агресії в країнах Балтії та інших членах НАТО, таких як Фінляндія, під виглядом захисту “співвітчизників за кордоном”.

9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.

Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.

9 квітня російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Руській Лозовій Дергачівської громади, що на Харківщині.

У порту тимчасово окупованого Бердянська зафіксували перевезення морських контейнерів з Ростова-на-Дону. Вміст контейнерів наразі невідомий.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Сили оборони України продовжують утримувати стратегічну ініціативу та не дозволяють російським військам відновити широкомасштабний наступ.