Боротьба за гендерну рівність – це боротьба за свободу і демократію: дискусія УЖК

Джерело: УЖК

На восьмому Українському жіночому конгресі відбулася панельна дискусія “Жіночий вимір лідерства”.

“Нічого не є даністю, і ми сьогодні приймаємо ті рішення, які формують наше майбутнє. Нам вже зараз треба будувати стратегію, як убезпечити роль жінок у майбутньому. Жінки мають підтримувати жінок. Це критично важливо, бо, що б ми не робили – ми боремось за наших дочок, щоб вони ніколи не опинились у ситуації, коли їм також треба буде доводити, що вони – люди. В авторитарних державах жінка виконує тільки ту роль, яку їй відвели, а в демократичних – жінка може обирати для себе будь-яку роль. Відтак боротьба за гендерну рівність – це боротьба за свободу і демократію”, – зазначила голова Центру громадянських свобод і Нобелівська лавреатка Олександра Матвійчук.

Тим часом директор Київського безпекового форуму Данило Лубківський зауважив, що в умовах, коли Україна змінилась, а народ навчився бути нацією, важливо пам’ятати, що для сучасності притаманна мілітаризація демократії. Та – попри всі виклики сучасності – лише етика та мораль, додержання морального стандарту владою та суспільством здатні зберегти баланс, який перетворить Україну на вільну протекцію.

“Основою нашої моралі є поняття – ми ні про кого не забули. Якщо немає рівності соціальних груп, то це означає, що не існує ніякої етики. Саме через створення альянсу гендерно відповідальної, інклюзивної відбудови пролягає шлях нашого майбутнього”, – наголосив він.

Оксана Рубаняк, командирка взводу безпілотних авіаційних комплексів ЗСУ, відповідаючи на питання про важливість ролі жінок у процесах побудови системи безпеки і миротворчості, зазначила, що жінки в армії – це стабільність та стандарт.

“У моєму підрозділі – багато жінок, і вони виконують обов’язки на рівні з чоловіками. Жінки можуть все, якщо мають на це бажання. Однак в ЗСУ дуже часто боремось зі словами “неможливо”. Ти не можеш бути бойовою, ти не можеш виходити на позиції, ти не можеш бути командиром. Це ті тези, з якими зустрічалась я. Щоб жінці бути ефективною та корисною – її має прийняти командир, саме він має дати рівні права та можливості. Чи повинна бути повна мобілізація жінок – це питання не моєї компетенції, але я точно знаю, що жінка у війську дасть новий подих. Як на бойових, так і не на бойових посадах”, – сказала військова.

Заступник міністра розвитку громад та територій України Олексій Рябикін вважає, що найкращим свідченням жіночого лідерства стала саме окупація, коли жінки згуртувалися та створювали умови, щоб села та міста пережили ворожу навалу.

“Я говорив із жінкою з Київської області, яка під час окупації була і священиком, і пекарем, ще і координати ворога нашим військовим передавала. Це найкраще свідчення лідерства”, – сказав він.

Учасники панелі також обговорили питання повернення жінок із-за кордону.

Так, Світлана Залужна, лідерка української спільноти у Литві Ukreate Hub, яка є найбільшим українським хабом в Європі, зазначила, що Україна не втратила людей, які виїхали за кордон. За її словами, українці будуть повертатися додому. Звісно, частина сімей залишиться за новим місцем проживання. Для того, щоб мотивувати людей повертатися в Україну, повинна бути стратегія держави, в тому числі комунікаційна, націлена на те, щоб держава забезпечила людям місце, куди можна повернутися.

Українська розвідка опублікувала перехоплення розмови російських військових на Донеччині, в якій командир одного з підрозділів РФ наказує стратити українського військовополоненого.

Високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 2 грудня. Загалом від початку цієї доби відбулося 193 бойових зіткнення.

2 грудня голова Міжнародного кримінального суду суддя Томоко Акане заявила, що загрози, перед якими постає інституція, зокрема можливі санкції з боку США та ордери на арешт співробітників, видані Росією, “піддають ризику саме існування суду”.

Тропічні папуги Крамера, котрі здатні витримувати морози до -20°C, стають звичними гостями в Україні. Нині їх помічають у годівничках у різних регіонах країни — від Ужгорода до Києва.