«Бусифікації» не існує: як пропагандистські терміни працюють проти українців

Джерело: АрміяInform

Російська пропаганда системно вкидає в український інформаційний простір штучні терміни на кшталт “бусифікація”, “тецекашники” чи “країна-концтабір”, аби підірвати довіру до державних інституцій та посварити суспільство з армією. Про це йдеться у матеріалі АрміяInform.

Як зазначає видання, вигадування нових слів і ярликів є одним з улюблених інструментів російських інформаційних операцій. Такі терміни формують емоційні реакції, підмінюють сенси та розмивають межу між правдою і брехнею. Той, хто повторює їх, навіть несвідомо, стає рупором ворога.

Зазанчається, що деякі слова-ярлики викривають себе одразу. Коли російські медіа називають військовослужбовців Сил оборони України “терористами” або “бойовиками”, а українську владу “нацистським київським режимом” – все очевидно. Так ворожі пропагандисти прагнуть позбавити українців легітимної суб’єктності.

Так само працюють слова “укронацисти”, “бандерлоги”, “хохлопітеки”, “руїна”, “страна 404”, “укрорейх” тощо. Всі вони мають одну мету: принизити українців, показати Україну як “недодержаву”, а її громадян – як політично, національно і навіть біологічно нижчих за інші нації, насамперед за росіян.

Таке мовомислення є типовим інструментом дегуманізації, що створює підґрунтя для агресії та виправдання насильства.

“Київський режим”

Серед інструментів російської пропаганди є й слова, що на перший погляд здаються нейтральними, однак несуть маніпулятивний зміст. На початку широкомасштабного вторгнення російські пропагандисти почали активно просувати термін “весеушнікі” (від рос. “ВСУшники”).

Серед найпомітніших термінів-ярликів, вдало вкинутих російськими ботами і підхоплених у внутрішньоукраїнському інформаційному просторі – “тецекашники”, “бусифікація”, “країна-концтабір”, “людолови”, “примусова мобілізація”, “мобілізаційне рабство” та інші.

Ярлик “тецекашники” покликаний відокремити військовослужбовців ЗСУ, які служать у ТЦК та СП, від Сил оборони України. Завданням штучного терміну є створення та поглиблення в суспільному сприйнятті немов би існуючого в реальності розколу між військовими з ТЦК та СП й іншими військовослужбовцями, а також стигматизація та демонізація всіх, хто несе службу в ТЦК та СП.

Інформаційні кампанії, ініційовані російською пропагандою, працюють системно. Вони підхоплюють будь-які конфліктні ситуації, реально пов’язані з ТЦК та СП. А якщо нових таких ситуацій немає, то фабрикують історії про нібито “випадки насильства при мобілізації” та розганяють відповідний контент по українському сегменту соцмереж.

“Бусифікація”, “людолови”

Поширення набули також слова “людолови” та “бусифікація”, якими ворог намагається представити військових ТЦК та СП як жорстоких переслідувачів мирного населення. Така лексика покликана викликати страх і зневіру: нібито українська держава полює на власних громадян.

Слово “бусифікація” вживають ті, хто намагається виставити законні дії української держави із залучення військовозобов’язаних громадян до виконання їхнього конституційного обов’язку як незаконні переслідування та порушення прав громадян України. Так пропаганда знецінює державну систему оборони, зображуючи її як щось принизливе та насильницьке.

Зустрічаються також словосполучення “мобілізаційне рабство” та “примусово мобілізовані”, які підмінюють реальність: виконання громадянського обов’язку перед державою називають примусом і поневоленням. У продовження цієї лінії пропаганда малює Україну як “країну-концтабір”, де “влада хапає людей на вулицях” і “виганяє їх на фронт”.

Такі вигадки російських пропагандистів мають на меті підірвати довіру до мобілізаційної системи та ускладнити процес комплектування Збройних Сил України особовим складом.

На мовному рівні терміни, запроваджені російською пропагандою та поширені в інформаційному просторі, можуть впливати на суспільні настрої та спотворювати сприйняття подій. Використання подібної лексики здатне посилювати напругу між різними групами суспільства та створювати штучні протиставлення між військовими і цивільними, а також між тилом і фронтом.

Не існує жодних “тецекашників”, “людоловів” чи “бусифікації” рівно так само, як не існує “весеушників”, “київського режиму” та “бандерлогів”, “укронацистів” чи “хохлопітеків”. Є військовослужбовці Збройних Сил України та, ширше, Сил оборони України, які несуть службу там, де це потрібно державі.

• Словник сучасної української мови та сленгу “Мислово” обрав неологізм “бусифікація” словом 2024 року. Неологізм, який позначає примусову мобілізацію за прискореною процедурою, перебував в центрі суспільної уваги протягом року.

• бусифікація,
• Війна в Україні,
• російська пропагада,
• російські терміни,
• Російсько-Українська війна