Бюджетна підтримка замість дронів: ЄС змінив перший транш кредиту для України

Джерело: euractiv

Перший транш кредиту ЄС для України не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.

Замість 5,9 млрд євро на БпЛА Україна отримає 3,2 млрд євро прямої бюджетної підтримки, повідомили європейські посадовці.

Перший транш мають оголосити у четвер, 25 червня, під час Конференції з відновлення України у польському місті Гданськ.

За даними джерел, ця сума входить до 30 млрд євро макрофінансової допомоги, передбаченої на 2026–2027 роки. Ще 60 млрд євро кредиту планується спрямувати на підтримку оборонного сектору.

Європейська комісія у найближчі дні планує оголосити про другий транш, котрий спрямують на військові потреби України, зокрема оборонні закупівлі.

Раніше Єврокомісія та Європейська служба зовнішніх справ заявляли, що перший транш мав включати 5,9 млрд євро для закупівлі дронів. Причиною зміни плану назвали технічне питання, пов’язане з необхідністю забезпечити належний контроль за коштами, повідомили два джерела. 

Аби скористатися позикою, Київ надає Комісії оцінку своїх оборонних потреб, після чого ЄС визначає пріоритети закупівель. Спершу розглядається закупівля зброї, виробленої в ЄС. Водночас передбачені винятки, які дозволяють купівлю озброєнь поза межами ЄС.

Куди спрямують кошти

Букви повідомляли, що Європейський Союз до початку червня відтермінує перший транш фінансової допомоги з кредиту на 90 мільярдів євро Україні.

Після тривалих дискусій 14 січня Єврокомісія схвалила зміни до бюджету ЄС, які дозволять покрити кредит Україні у 90 млрд євро коштом резерву ЄС. Гроші потрібні для фінансування нагальних потреб упродовж 2026–2027 років, зокрема для підтримки держбюджету та посилення обороноздатності України.

Вже 23 квітня президент Володимир Зеленський повідомив про розблокування пакета фінансової підтримки від Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро на два роки.

Це найбільша позика від країн-партнерів за час повномасштабної війни. Повернути її Україна має лише у разі виплати Росією репарацій.

Довідка. Європейський Союз планує спрямувати більшу частину з 90 млрд євро фінансової допомоги Україні на оборонні потреби, тоді як решту коштів скерують на підтримку державного бюджету.

Як передбачалося, 60 млрд євро (3,10 трлн грн) спрямують на закупівлю озброєння та розвиток оборонного комплексу, зазначив співрозмовник в Офісі президента на умовах анонімності. У 2026 році Україна отримає з цієї суми 28,3 млрд євро (1,46 трлн грн), тоді як у наступному – 31,7 млрд євро (1,64 трлн грн). Ці гроші розмістять на спецрахунку Єврокомісії, яка закуповуватиме зброю для України, додав співрозмовник з уряду.

Решту коштів – 30 млрд євро (1,55 трлн грн) скерують на потреби бюджету і кілька програм. У 2026-му до бюджету має надійти 16,7 млрд євро (864 млрд грн). З них 8,35 млрд євро (432 млрд грн) – пряма макрофінансова допомога, і аналогічна сума – через програму Ukraine Facility. Решта суми – 13,3 млрд євро (688 млрд грн) – надійде у 2027 році. Чи буде вона структурована аналогічно, – невідомо.

  • Верховна Рада 7 квітня ухвалила законопроєкт про продовження справляння військового збору на три роки після скасування воєнного стану та спрямування цих коштів до спецфонду держбюджету для потреб ЗСУ. Це було однією з вимог МВФ.

Росія має труднощі з постачанням сирої нафти, яку змушена відправляти на експорт через посилення ударів українських безпілотників по її нафтопереробних заводах.

У Темрюцькому районі Краснодарського краю Росії виявили нові викиди нафтопродуктів на узбережжі Азовського моря після появи нафтової плями в районі морського порту Таганрога.

У Кремлі назвали “помилковою” позицію президента Азербайджану Ільхама Алієва щодо російсько-української війни, яку він висловив напередодні, та заявили, що категорично не погоджуються з таким поглядом.

У Києві другий тиждень поспіль триває ліквідація наслідків російського обстрілу, котрий спричинив забруднення озера Кирилівське. Рятувальники вже зібрали 314 кубометрів забруднювальної речовини.

14 липня тимчасово окупована Запорізька АЕС вчергове втратила зовнішнє електроживлення. Це вже десятий випадок блекауту з початку року.