Бюджетна підтримка замість дронів: ЄС змінив перший транш кредиту для України
Джерело: euractiv
Перший транш кредиту ЄС для України не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Замість 5,9 млрд євро на БпЛА Україна отримає 3,2 млрд євро прямої бюджетної підтримки, повідомили європейські посадовці.
Перший транш мають оголосити у четвер, 25 червня, під час Конференції з відновлення України у польському місті Гданськ.
За даними джерел, ця сума входить до 30 млрд євро макрофінансової допомоги, передбаченої на 2026–2027 роки. Ще 60 млрд євро кредиту планується спрямувати на підтримку оборонного сектору.
Європейська комісія у найближчі дні планує оголосити про другий транш, котрий спрямують на військові потреби України, зокрема оборонні закупівлі.
Раніше Єврокомісія та Європейська служба зовнішніх справ заявляли, що перший транш мав включати 5,9 млрд євро для закупівлі дронів. Причиною зміни плану назвали технічне питання, пов’язане з необхідністю забезпечити належний контроль за коштами, повідомили два джерела.
Аби скористатися позикою, Київ надає Комісії оцінку своїх оборонних потреб, після чого ЄС визначає пріоритети закупівель. Спершу розглядається закупівля зброї, виробленої в ЄС. Водночас передбачені винятки, які дозволяють купівлю озброєнь поза межами ЄС.
Куди спрямують кошти
Букви повідомляли, що Європейський Союз до початку червня відтермінує перший транш фінансової допомоги з кредиту на 90 мільярдів євро Україні.
Після тривалих дискусій 14 січня Єврокомісія схвалила зміни до бюджету ЄС, які дозволять покрити кредит Україні у 90 млрд євро коштом резерву ЄС. Гроші потрібні для фінансування нагальних потреб упродовж 2026–2027 років, зокрема для підтримки держбюджету та посилення обороноздатності України.
Вже 23 квітня президент Володимир Зеленський повідомив про розблокування пакета фінансової підтримки від Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро на два роки.
Це найбільша позика від країн-партнерів за час повномасштабної війни. Повернути її Україна має лише у разі виплати Росією репарацій.
Довідка. Європейський Союз планує спрямувати більшу частину з 90 млрд євро фінансової допомоги Україні на оборонні потреби, тоді як решту коштів скерують на підтримку державного бюджету.
Як передбачалося, 60 млрд євро (3,10 трлн грн) спрямують на закупівлю озброєння та розвиток оборонного комплексу, зазначив співрозмовник в Офісі президента на умовах анонімності. У 2026 році Україна отримає з цієї суми 28,3 млрд євро (1,46 трлн грн), тоді як у наступному – 31,7 млрд євро (1,64 трлн грн). Ці гроші розмістять на спецрахунку Єврокомісії, яка закуповуватиме зброю для України, додав співрозмовник з уряду.
Решту коштів – 30 млрд євро (1,55 трлн грн) скерують на потреби бюджету і кілька програм. У 2026-му до бюджету має надійти 16,7 млрд євро (864 млрд грн). З них 8,35 млрд євро (432 млрд грн) – пряма макрофінансова допомога, і аналогічна сума – через програму Ukraine Facility. Решта суми – 13,3 млрд євро (688 млрд грн) – надійде у 2027 році. Чи буде вона структурована аналогічно, – невідомо.
- Верховна Рада 7 квітня ухвалила законопроєкт про продовження справляння військового збору на три роки після скасування воєнного стану та спрямування цих коштів до спецфонду держбюджету для потреб ЗСУ. Це було однією з вимог МВФ.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.